«Наш обов’язок – пам’ятати»: як політики сьогодні згадували Голодомор
У четверту суботу листопада Україна об’єднується в скорботі, вшановуючи пам’ять жертв Голодоморів — однієї з найжахливіших трагедій в історії нашого народу. Цей день нагадує про мільйони знищених життів і про обов’язок пам’ятати, аби таке більше ніколи не повторилося.
Слова українських високопосадовців про геноцид підкреслюють важливість цієї пам’яті:
“Наш обов’язок – пам’ятати, згадувати й говорити світу правду про жорстокий злочин, про геноцид, який був здійснений проти українців.
Світла пам’ять усім жертвам: дорослим і дітям – безневинним жертвам голодоморів” — написав Президент України Володимир Зеленський на своїй сторінці.

“Вшановуємо памʼять жертв Голодомору — геноциду українського народу.
Зло з москви мусить бути покаране!”, — підписав свої світлини начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

“Страшний геноцид забрав мільйони життів. Не дав народитися цілому поколінню синів та дочок України. У свідків цієї трагедії, яким вдалося вижити, поселив страх, безсилля та відчай, відібравши волю до опору”, — написав п’ятий президент України та засновник політичної партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко. “Ніхто не здатен знищити українську волю, гідність та свободу”.

Голова фракції політичної партії ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко нагадала про важливість традиції запалювати свічку у пам’ять про всіх загиблих під час голодоморів у своєму дописі.

“Ця трагедія є жахливим свідченням жорстокості тоталітарних режимів. У 1930-х роках сталінський режим намагався знищити українців штучним голодом, а сьогодні путінська росія використовує війну і терор, прагнучи зламати й поневолити нашу націю. Проте ми вистоїмо, станемо сильнішими та обов’язково змусимо агресора відповісти за всі скоєні злочини. Аби не допустити повторення трагедій у майбутньому”, — написав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Міністерство внутрішніх справ України на чолі з Ігорем Клименко також взяло участь у заходах присвячених Дню пам’яти жертв Голодомору. Про це написали на своїй сторінці.

“Згадуючи сьогодні жертв Голодоморів, впізнаємо почерк психічно хворого злочинця — серійного масового вбивцю на ім’я росія. Не змінився ні спосіб дій, ні мета, ні ступінь божевілля. Але ми мусимо пам’ятати кожен його злочин, щоб змусити платити, щоб не повторити власних помилок”, — прокоментував міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

“Нині ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ці злочини влаштувала на нашій землі російська імперія, яку б назву вона не носила. Незасуджене зло породжує ще більше зло: у ХХІ столітті нащадки непокараних убивць знову намагаються знищити нас усіма наявними засобами. Росіяни вкотре вдаються до практики геноциду, але їхні зусилля марні, адже пам’ять про мільйони невинних жертв живе в наших серцях і спонукає до подальшої боротьби. Світла пам’ять усім жертвам російського терору”, — написали Сухопутні війська України.

“Сьогодні наші свічки освітлюють пам’ять мільйонів загублених доль. Дітей, що не встигли вирости, матерів, чиї колискові стихли навіки, чоловіків, які не змогли врятувати свої родини, цілих сіл, що назавжди замовкли у темряві голоду…” — Держприкордонслужба України.

“У загальнонаціональну хвилину мовчання щороку в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять мільйонів безневинних жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. По всьому світові сьогодні у віконцях осель, офісів, дипломатичних установ горітиме Свічка пам’яті. Ми пам’ятаємо. Кожен вогник – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє”, — також написало на офіційних сторінках Міністерство зовнішніх справ України.
У загальнонаціональну хвилину мовчання щороку в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять мільйонів безневинних жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
- До Дня пам’яті жертв Голодоморів Букви зібрали історії читачів про трагедії їхніх родин.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.