Головний нафтовий порт Росії на Балтиці зупинив половину потужностей через удари ЗСУ
Джерело: Reuters
Головний порт Росії на Балтійському морі Усть-Луга, що входить до п’ятірки найбільших портів Європи, втратив половину своїх потужностей з експорту нафти, повідомило джерело, знайоме з ситуацією.
Проблеми з нафтотерміналом порту пов’язані з ударами дронів по нафтопроводу “Дружба”, котрий перекачує нафту до порту. Українські безпілотники атакували як сам трубопровід, так і ключову нафтоперекачувальну станцію у Брянській області, через яку щороку транспортується 60 млн тонн нафти із Західного Сибіру.
Нині Усть-Луга працює лише на половину своєї потужності, яка становить 700 тис. барелів на добу, розповіло джерело. Коли термінал зможе повернутися до повноцінної роботи, поки невідомо; обсяги з Усть-Луги перенаправляють у Приморськ (на Балтійському морі) та Новоросійськ (на Чорному).
За оцінками джерел Reuters, проблеми на “Дружбі” можуть скоротити експорт російської нафти на 500 тис. барелів на добу. Це приблизно одна сьома від обсягів, які танкери щодня вивозять із морських портів РФ.
Водночас через удари по НПЗ, які паралізували 17% потужностей російської нафтопереробки, у нафтовиків виникли надлишки сировини, які вони планують відправити на експорт – близько 200 тис. барелів на добу. Утім, скільки саме вдасться вивезти, поки невідомо.
Атаки тривають, а терміни ремонтів змінюються щодня, – пояснило джерело.
З початку серпня Україна атакувала дронами щонайменше десять російських нафтопереробних заводів і енергооб’єктів, змусивши щонайменше чотири російських НПЗ зупинити роботу.
Раніше Reuters інформував, що дефіцит бюджету Російської Федерації сягнув 3,69 трильйона рублів (46,89 мільярда доларів), або 1,7% ВВП. Це відповідає рівню, котрий російський уряд передбачив на весь рік. Для порівняння, за результатами п’яти місяців дефіцит становив 1,5% ВВП. Тоді як у першій половині 2024 року він був значно нижчим – лише 0,3% ВВП.
Згідно з даними Мінфіну РФ, за перше півріччя 2025 року державні видатки зросли на 20,2%, тоді як доходи – лише на 2,8%. Водночас доходи від енергоресурсів скоротилися на 17% проти аналогічного періоду минулого року.
У квітні Росія підвищила прогноз річного бюджетного дефіциту з 0,5% до 1,7% ВВП через зниження очікувань стосовно енергетичних надходжень на 24%. В уряді РФ припускають, що ціни на нафту залишатимуться низькими ще тривалий час.
Тоді як військові витрати у 2025 році зросли на чверть – до 6,3% ВВП, що є найвищим показником з часів Холодної війни.
Для балансування бюджету російський уряд планує залучити 447 мільярдів рублів із Фонду національного добробуту, що становить приблизно десяту частину ліквідних резервів. Втім, Мінфін РФ восени планує черговий перегляд бюджету.
Окрім того, дані Служби зовнішньої розвідки України свідчать, що деградація російської економіки поглиблюється на тлі затяжної війни проти України та багаторівневих західних санкцій. Ключовий стабілізаційний інструмент Кремля – фонд національного добробути РФ – зазнає системного скорочення.
- У ніч на 14 серпня підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України та Головного управління розвідки МО України спільно з іншими підрозділами Сил оборони завдали ураження по Волгоградському нафтопереробному заводу (ТОВ “Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка”), що забезпечує російську армію нафтопродуктами.
- Уночі 7 серпня українські воїни вразили ще один нафтопереробний завод на території Росії. Мовиться про Афіпський НПЗ у Краснодарському краї.
- Саратовський нафтопереробний завод “Роснєфті” зупинив прийом сировини після удару українського дрона, повідомило обізнане з ситуацією джерело.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.