Google сплатить $5 млрд за стеження за користувачами в режимі «інкогніто»

Джерело: Ars Technica

Після декількох років розглядів корпорація Google досягла попереднього врегулювання за колективним позовом щодо режиму “інкогніто” в браузері Chrome. Очікується, що сума врегулювання складе $5 млрд.

За даними видання, позов проти Google подано ще в 2020 році. Зокрема компанія звинувачується в тому, що вона свідомо обманює користувачів, змушуючи їх думати, що вони контролюють інформацію, яку про них збирає Chrome.

Під час розгляду справи виявлено, що Google збирає дані через Google Analytics, менеджер реклами Google та інші застосунки і плагіни, незалежно від того, чи натиснув користувач на оголошення. Це допомогло компанії дізнатися про друзів користувачів, хобі, улюблені продукти, звички покупок і навіть найінтимніші та потенційно незручні речі.

Google, своєю чергою, намагався відхилити позов, вказуючи на повідомлення, яке відображається, коли користувачі вмикають режим “інкогніто” у браузері Chrome. У ньому йдеться, що “кожен раз, коли користувач відкриває нову вкладку, веб-сайти можуть збирати інформацію про вашу активність в інтернеті”.

Багато користувачів звикли вважати, що режим анонімного перегляду Chrome дозволяє вберегти їх від пильного стеження спецслужб. Згідно зі скаргою, під збір даних потрапили мільйони людей, які використовували “інкогніто” з 2016 року, що пояснює велику суму врегулювання.

Станом на 22:00 в суботу, 7 вересня, за поточну добу по всій лінії фронту відбулося 168 бойових зіткнень. 

В новому iPhone 16 від Apple використовуватимуть технологію нового покоління чіпів Arm, що стане останнім кроком у прагненні технологічного гіганта запровадити функції генеративного штучного інтелекту у своїх смартфонах.  

Колишній лідер збірної України з футболу Євген Коноплянка завершив кар’єру.

Глави зовнішніх розвідок Великої Британії та США попередили, що міжнародний світовий порядок “під загрозою, якої ми не бачили з часів холодної війни”.

В суботу, 7 вересня, тисячі людей вийшли на вулиці Франції, щоб протестувати проти призначення президентом країни Емманюелем Макроном правоцентриста Мішеля Барньє прем’єр-міністром Франції.