«Хезболла» не підтримала угоду про припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем
Джерело: Reuters.
Підтримуване Іраном угруповання “Хезболла” відкинуло нову угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Ізраїлем і ліванським урядом. Саме угруповання не брало участі в переговорах і продовжує виступати проти таких домовленостей.
Варто зазначити, що позиція “Хезболли” може зірвати один із ключових елементів дипломатичних зусиль Дональда Трампа. Іран раніше дав зрозуміти, що припинення боїв у Лівані є умовою для будь-якої мирної угоди з Вашингтоном. Тегеран також натякав, що може втрутитися напряму, якщо Ізраїль не припинить атаки.
Лідер “Хезболли” Наїм Касем відмовився підтримати домовленість, оголошену після переговорів у Вашингтоні. Негайної реакції від США, Ізраїлю чи уряду Лівану на цю заяву не було.
Ізраїль тим часом продовжив удари по півдню Лівану. Міністр оборони Ісраель Кац заявив, що ізраїльські сили не виходитимуть із країни й не зупинятимуть операції. Ізраїль вторгся до Лівану в березні паралельно з війною проти Ірану. Іранські військові, зі свого боку, заявляють, що Ізраїль має щонайменше повернутися на позиції, які займав до початку війни.
На тлі цих заяв ситуація в регіоні залишається нестабільною. Цього тижня під вогнем були Ліван, Газа, північ Ізраїлю та Кувейт, хоча США раніше оголошували про домовленості щодо перемир’я. Трамп у середу описав ці угоди не як повну тишу, а як домовленість про “стрілянину в більш помірний спосіб”.
Паралельно загострилася ситуація і в Перській затоці. Іранські сили вдарили по аеропорту Кувейту: загинула одна людина, понад 60 були поранені. США завдали ударів біля Ормузької протоки, яка зазвичай забезпечує близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу, але значною мірою закрита від початку війни.
Водночас реального дипломатичного прориву поки не видно, хоча Трамп із березня неодноразово заявляє, що домовленість близька.
Тегеран у переговорах прагне доступу до мільярдів доларів нафтових доходів, послаблення санкцій на експорт нафти, зняття американської блокади з портів і впливу на Ормузьку протоку. Трамп натомість заявляє, що його головна мета – не допустити появи ядерної зброї в Ірану. Сам Іран заявляє, що його атомна програма є “мирною”.
- Ізраїль та Ліван за посередництва США домовилися про запровадження режиму припинення вогню. Відповідну угоду, оприлюднену на сайті Державного департаменту США, було досягнуто за підсумками тристоронніх переговорів, що відбулися 2–3 червня.
- Президент Лівану Джозеф Аун заявив, що перемир’я з Ізраїлем може набути чинності протягом 24 годин після погодження всіма сторонами. Водночас Бейрут очікує відповіді від “Хезболли”, яка поки не коментувала домовленість.
22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.
Українська тенісистка Олександра Олійникова після перемоги в першому колі турніру WTA 500 у Сінгапурі звернулася до міжнародної аудиторії із закликом поширювати інформацію про гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.
Уряд Японії має намір вивчити можливе використання людиноподібних роботів в оборонному секторі для виконання у тилу завдань з охорони баз або транспортування вантажів.