«Хочу нашої перемоги й додому»: артилерист на псевдо «Херсон» про початок війни та службу

Фото: 148-ма окрема артилерійська бригада

Джерело: Генштаб ЗСУ та 148 ОАБр

Артилерист на псевдо “Херсон” зі 148-ї бригади розповів про те, як зустрів повномасштабне вторгнення РФ та про перебіг війни.

“Херсон” – артилерист 148-ї бригади, який бадьоро та вправно стріляє із гармати М777. Позивний отримав від назви рідного міста. Широкомасштабну війну зустрів вдома, майже пів року пробув в окупації та до останнього не хотів віддавати росіянам своєї хати.

“На початок широкомасштабної війни був у Херсоні. Зібрався на роботу, стояв на балконі та пив каву… Мені зателефонували з роботи й сказали, що Нову Каховку обстріляли. Я підіймаю голову і бачу, як горить Херсонський аеропорт. Почалася війна, а в мене на руках 4-річна дитина. У місті – метушня. Бої за Антонівський міст, працює авіація. Техніка російська їздила, дитина боялась. Але потім донька єдина спала, коли велися бойові дії”, – згадує український захисник.

Фото: 148-ма окрема артилерійська бригада

Також він розповів про те, що його далекий родич зник. Росіяни його забрали та сильно побили.

“Я до останнього не хотів з дому їхати. Більшість сусідів чекало повернення України та сприймало росіян, як ворогів”, – розповідає військовий на псевдо “Херсон”.

Фото: 148-ма окрема артилерійська бригада

Заради своєї родини “Херсон” взяв найнеобхідніше й через 30 російських блокпостів виїхав на неокуповану частину України. Родина поселилась у матері дружини. А потім “Херсон” пішов служити та за два тижні навчився стріляти з гармати.

“Хочу перемоги й додому. Повернуся в Херсон. Спочатку візьму участь у звільненні Донеччини, а потім мрію звільнити наш Південь. Коли російську гармату розбиваєш, прилітає майже відразу “отвєтка”. Але ми “навалюємо” у відповідь! Бувало, що 60 снарядів за день вистрілювали. Мій розрахунок на позитиві, бо ми на своїй землі. Працюємо”, – каже військовий 148-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ.

Фото: 148-ма окрема артилерійська бригада

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.