Хто такий Калін Георгеcку, через якого в Румунії скасували президентські вибори?
Калін Георгеcку, який сенсаційно переміг у першому турі президентських виборів у Румунії, опинився в центрі скандалу. 6 грудня Верховний суд країни анулював результати виборів 24 листопада через дані, що вказують на агресивну та скоординовану гібридну атаку Росії під час виборчого процесу – зокрема про це свідчать розсекречені документи Румунської ради безпеки. У результаті вибори доведеться провести повторно. То хто ж цей кандидат і чим він вигідний Росії?
Георгеcку, критик НАТО та прихильник зближення з Росією, обіцяв зупинити підтримку України. У жовтні його рейтинг становив кілька відсотків, але в першому турі він здобув майже 23% голосів, що стало несподіванкою. Якби він виграв у другому турі, запланованому на неділю, то отримав би контроль над збройними силами, призначенням прем’єр-міністра та керівників силових структур, а також представляв би Румунію на самітах НАТО та ЄС.
Такий успіх Георгеску викликав занепокоєння через побоювання у спробі Росії залучити на свій бік 19-мільйонну Румунію — члена НАТО та ЄС із ключовою роллю в регіоні Центрально-Східної Європи.
Особливо тривожною виявилася його популярність серед молоді, що стала результатом масштабної кампанії в TikTok. Вища рада оборони Румунії висловила припущення, що ця платформа могла бути використана для маніпуляцій, хоча представники TikTok категорично заперечують такі звинувачення. Румунські правоохоронці заявили, що масштабна підтримка ультраправого кандидата у соцмережі може бути викликана іноземним втручанням. Це може означати ризики для національної безпеки. Через це регуляторні органи Румунії закликають тимчасово призупинити роботу соцмережі до завершення розслідування.
Георгеcку критикував політику підтримки України, включно із забороною експорту українського зерна через Румунію та військовою допомогою Києву. Він заявляв, що його пріоритетом є інтереси румунського народу, а не виконання міжнародних зобов’язань.
Румунія активно підтримує Україну, забезпечуючи експорт 30 мільйонів тонн зерна через порт Констанца, тренуючи українських пілотів та надаючи системи ППО Patriot. Проте Георгеcку обіцяв змінити цей курс, що викликало серйозне занепокоєння як у ЄС, так і в НАТО. Один із європейських дипломатів назвав його можливу перемогу “катастрофою”, особливо з огляду на спільний кордон Румунії з Україною.
Георгеcку також викликав суперечки, називаючи національними героями Іона Антонеску, лідера Румунії часів Другої світової війни та диктатора, який виступив на боці нацистської Німеччини, і Корнеліу Кодряну – засновника антисемітської “Залізної гвардії”. Такі заяви, разом із його критикою НАТО, лише поглибили розкол у суспільстві.
Як і Дональд Трамп, Георгеcку позиціював себе як незалежного кандидата, опонента традиційних партій, акцентуючи на сімейних цінностях, традиціях і православній вірі. 62-річний кандидат, який має чорний пояс із дзюдо та бігає марафони, раніше працював у міністерствах та був представником ООН.
Втім, його попередня приналежність до ультраправої партії AUR завершилася через критику Георгеcку з боку партійців за його проросійську позицію.
Румунія стала ціллю “агресивних гібридних російських атак” під час президентських виборів, згідно з розсекреченими документами Румунської ради безпеки.
- Європейська комісія надіслала TikTok запит на інформацію відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA) у зв’язку з підозрою про вплив на президентські вибори в Румунії через цю платформу.
- За підсумками першого туру президентських виборів у Румунії, до другого туру виходять 62-річний Калін Георгеску, який критикує НАТО, та правоцентристка Елена Ласконі. Джорджеску набрав 22,9% голосів, тоді як Ласконі, колишня журналістка та нинішня голова партії Союз порятунку Румунії (USR), отримала 19,16%.
Гуманітарний координатор ООН в Україні Маттіас Шмале заявив, що початок літа ознаменувався черговим масштабним обстрілом російських військ Києва, Дніпра та Харкова. Це вже третя така хвиля ударів за минулі три тижні.
У Києві внаслідок чергової повітряної атаки у ніч проти 2 червня пошкоджено 11 закладів освіти у трьох районах столиці, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
За даними Повітряних сил Збройних сил України, протягом травня підрозділи протиповітряної оборони сумарно знищили понад 57 000 повітряних цілей.
Польща виступає за виключення українських чоловіків призовного віку з системи тимчасового захисту ЄС, котра діє з 2022 року та надає право на проживання і роботу без проходження стандартних процедур надання притулку.
Правоохоронці запобігли новим спробам продажу “трофейної” зброї та боєприпасів у різних регіонах України, ліквідувавши шість підпільних каналів збуту і затримавши організаторів оборудок.