Імена 65 військовополонених, загиблих на борту російського Іл-76, внесуть до Книги пам’яті
Джерело: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Імена 65 українських військовополонених, які перебували на борту літака Іл-76, що 24 січня 2024 року впав в Бєлгородській області РФ, буде внесено до Книги пам’яті.
“Сьогодні ми з глибоким болем згадуємо трагедію в Бєлгородській області – кривавий злочин російського режиму, що забрав життя 65 співвітчизників, які перебували у ворожому полоні”, – ідеться у повідомленні Координаційного штабу.
Там наголосили, що “загибель українських воїнів на борту літака Іл-76 стала незагоєною раною для всієї країни та ще одним свідченням того, що держава-агресорка цинічно нехтує нормами міжнародного права. Кожне ім’я, що згасло в той фатальний день, назавжди вписане в історію нашої боротьби”.
“Росія несе повну відповідальність за безпеку полонених та навмисне створення умов, що призвели до катастрофи, а її подальші спроби приховати правду та заблокувати незалежне міжнародне розслідування лише підтверджують підступність цього злочину”, – йдеться у повідомленні.
У штабі висловили співчуття родинам і близьким загиблих захисників та повідомили, що на знак вічної шани імена 65 воїнів буде занесено до Книги пам’яті оборонців, які загинули в російській неволі.
Нагадаємо, на початку 2024 року у Бєлгородській області РФ розбився Іл-76, на якому, як стверджувала російська сторона, перебували 65 українських військовополонених.
- 24 січня 2024 року, у вечірньому відеозверненні, президент Володимир Зеленський прокоментував інформацію щодо падіння російського Іл-76 у Бєлгородській області РФ та заяв РФ стосовно українських військовополонених, які нібито перебували на борту.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.