Індія веде переговори з Росією про довгостроковий контракт на імпорт нафти
Джерело: Reuters
Індійські нафтові компанії, як державні, так і приватні, активно ведуть переговори з РФ щодо укладення довгострокового контракту на імпорт нафти. Найбільші гравці ринку, такі як Nayara Energy та Reliance Industries, вже уклали термінові угоди.
Утім до переговорів можуть приєднатися й інші приватні компанії. Нині умови контрактів, наприклад, валютні питання, ще потребують уточнень.
Індія є третім за обсягами імпортер та споживач нафти у світі. Країна наголошувала, що стабільність та передбачуваність постачання є ключовими факторами у розширенні своїх нафтопереробних потужностей.
Росія залишається найбільшим постачальником нафти до Індії, особливо після того, як західні санкції змушують деякі компанії ухилитися від закупівель.
Важливою складовою енергетичних дипломатичних зусиль був візит прем’єр-міністра Нарендри Моді до Росії. Під час нього акцент зробили на укладенні нових енергетичних угод з ключовими російськими партнерами, включаючи “Роснефть”.
- Сполучені Штати висловили Індії своє занепокоєння щодо її відносин з РФ на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
- Нові санкції США проти РФ спонукатимуть зниження продажів російської нафти в Індію, найбільшого покупця нафти РФ, і ускладнять зусилля індійських державних нафтопереробників щодо забезпечення річних угод стосовно постачань, повідомили три галузевих джерела.
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.