Інтерпол розблокував для України доступ до інструментів у розслідуванні воєнних злочинів
Джерело: Нацполіція
Інтерпол дозволив Україні використовувати його механізми для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.
Відповідне рішення ухвалили під час зустрічі Генерального секретаря Інтерполу Вальдесі Укрізи з начальником Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталієм Касапом у Ліоні на щорічній конференції голів Національних центральних бюро Інтерполу.
Раніше Інтерпол відмовлявся розглядати такі запити від України, посилаючись на статтю 3 свого Статуту, яка забороняє втручання у військові справи. Однак тепер, відповідно до резолюції Генасамблеї Інтерполу 2010 року, організація офіційно надасть країнам-членам роз’яснення щодо можливості використання своїх інструментів у цих справах.
У результаті кропіткої та тривалої роботи української сторони з обґрунтування необхідності повернення заблокованої попереднім Генеральним Секретарем Інтерполу можливості використання інструментів Інтерполу у справах геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, Україна та інші країни світу нарешті здобули таку можливість в рамках Резолюції Генеральної Асамблеї Інтерполу 2010. Відповідне роз’яснення буде надано Генеральним Секретаріатом Інтерполу всім країнам вже на цьому тижні, – зазначає Касап.
На конференції також обговорювали переобрання України членом Європейського комітету Інтерполу. Віталій Касап провів переговори з представниками низки країн, зокрема США, Німеччини, Великої Британії, Франції, Японії та інших, заручившись підтримкою української ініціативи. Вибори нових членів комітету відбудуться у травні-червні цього року.
Довідка. З початку повномасштабної війни Україна подала понад 70 запитів до Інтерполу для розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців, але жодного з них не було опубліковано.
Це пов’язано з тим, що Інтерпол не розглядає запити від України через те, що згідно з його статутом, він не може втручатися у розслідування воєнних злочинів під час активних конфліктів.
Україна намагалась обійти це обмеження за допомогою механізму, передбаченого резолюцією Генасамблеї Інтерполу AG-2010-RES-10, який дозволяє оголошувати у розшук осіб за воєнні злочини, злочини проти людяності та участь в геноциді. Цей механізм використовували під час розслідування міжнародних злочинів у Югославії, Руанді та Сьєрра-Леоне.
Однак, Інтерпол відмовляється застосувати його, оскільки війна між Росією та Україною досі триває.
- Замороження зовнішнього фінансування адміністрацією Трампа почало впливати на міжнародні зусилля щодо притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини в Україні, повідомляє Reuters із посиланням на вісім джерел та український документ.
- Перебуваючи з візитом в Україні, Жозеп Боррель відвідав село Ягідне на Чернігівщині, котре постраждало від окупації російськими військами.
- Уряд Великої Британії оголосив про надання понад 5,6 млн доларів (4,5 млн фунтів стерлінгів) для підтримки зусиль України у розслідуванні та покаранні воєнних злочинів, скоєних під час повномасштабного вторгнення Росії.
У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.
2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві зросла до 23 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.