Інтерв’ю з художником-муралістом Володимиром Манжосом про спротив українського мистецтва

Валерія Цуба
Журналістка Букв

Розвиток мистецтва в умовах українського сьогодення – один із найяскравіших та водночас сповнений перипетій і трагедій – культурний процес. Період відродження нових форм і повстання національного мистецького духу. Сьогодні наше мистецтво – засвідчення тих змін, які переживає суспільство у своєму прагненні до визнання власної ідентичності. Це про поглиблене опрацювання історичного контексту та минулого досвіду, що часто був насильницьки витіснений з публічної дискусії. Врешті – це про наполегливе ствердження панування права на свою культуру, що раніше дорівнювало лише політичним викликам.

Українці завжди розуміли роль мистецтва як дуже впливової сили. Тож і сьогодні українські митці чітко усвідомлюють свою місію – актуалізувати власну традицію і надати голос Україні на міжнародній арені. Серед них – художник-мураліст  Володимир Манжос,  що створює всесвітньо відомі мурали під іменем Waone Interesni Kazki. Своїми роботами митець яскраво представляє власне бачення сучасного українського контексту, а також зображує персонажів, які уособлюють міць українських оборонців та символічні змісти, де загарбник переможений. Творчість Володимира вирізняється символізмом, несподіваним поєднанням предметів, зображенням парадоксальних ситуацій та сюрреалістичною атмосферою.

Більше про репрезентацію сучасної української культури, донесення ідей російського імперіалізму та глобального впливу війни для іноземців, а також про те, як мистецтво розділило долю українців і в непрямий спосіб чинить спротив та відстоює себе – в інтерв’ю Володимира для Букв

Фото: особистий архів Володимира

– Розуміємо, що з початком повномасштабної війни митцям було складно знайти емоційні й фізичні ресурси, щоб художніми засобами виражати події в Україні. Як це було у Вас? Про що були перші роботи (з 24-го лютого)?

– Так, це правда. Минув, мабуть, місяць з початку повномасштабної війни, перш ніж я почав щось малювати. Я виїхав з Києва 24 лютого, з твердою впевненістю, що за тиждень-два повернусь. Але час минав, надія на швидке завершення війни танула з кожним днем. Перші проєкти, над якими я почав працювати, були в підтримку ЗСУ. Це спочатку були NFT, на яких вдалось зібрати і задонатити досить великі суми, потім проєкт з одним із головних американських видань про мистецтво – Juxtapoz, та українськими художниками. Також, я доклав зусиль, щоб змотивувати всесвітньо відомого французького митця JR приїхати до України та зробити проєкт в її підтримку. 

Перша моя художня робота, де я рефлексував на тему війни, була діджитал ілюстрація для проєкту, де художники переосмислювати плакати з часів Другої Світової Війни. Моя робота була про заклик не купувати російську нафту та газ. Потім ще діджитал ілюстрація на тему України і українців для обкладинки американського видання про дизайн Adweek. Наступним проєктом в підтримку України став мурал в Нью-Йорку разом з моєю галереєю Sapar Contemporary та готелем Sandard. Це був мій перший досвід, коли я працював над муралом дистанційно – зробив макет, а на локації роздрукували і наклеїли це на стіну. 

“From legend to discovery”
New-York City 2022

“From legend to discovery”
New-York City 2022

Потім, в травні-червні 2022, я створив мурал в Польщі, у місті Люблін, за підтримки Європарламенту. Мурал про напад Росії на Україну і глобальний вплив на світ через ці події.  Потім ще був мурал в Києві, присвячений захисникам України та мурал в Парижі, знову-таки про війну, її вплив на світ, роль українців та їх віру в перемогу.

Deadambitions
Люблін 2022

Deadambitions
Люблін 2022

– Скажіть, будь ласка, якими є візуальні маркери Вашого мистецтва? Зокрема, якщо говорити про контекст України і нашого українського сьогодення;

– В контексті українського сьогодення, в межах паблік арту, я працюю із такими візуальними образами: ведмідь як символ російського імперіалізму, земна куля як глобальний вплив війни, козак як символ українського захисника, вулик з медом та бджоли як символ України та суспільства, яке обʼєдналось у боротьбі з агресором; цитати Тараса Шевченка як відсилка до звільнення окупованих територій восени 2022 року та його голова як символ української ідеї. Можливо, якщо буду ще малювати мурал, то обов’язково зображу якихось злодійкуватих щурів чи шакалів у вишиванках як символ корупціонерів.

Ілюстрація для видання Adweek

Ілюстрація для видання Adweek

Володимире, знаю, що до повномасштабного вторгнення Ви були затребуваним митцем саме за кордоном, тож звідси питання: яким Ви пояснюєте меседж власного мистецтва для іноземців? Як репрезентуєте українську культуру?

–  Сам факт, що я малюю за кордоном, вже і є репрезентацією сучасної української культури. Частіше, працюючи за кордоном, я занурююсь і вивчаю культури різних країн та народів і відображаю це в своїх роботах. В контексті муралів мені цікавий саме такий підхід, крім того, це повага до місцевого глядача. Я роблю меседжі до глядача, не відокремлюючи його як іноземця чи українця, моя мова – мова мистецтва, яка не має ні кордонів, ні громадянства, ні національності. Вона – зрозуміла і доступна всім, незалежно від статі, віку чи культурного бекґраунду.

“Roots” бронза
“Фігура, що вростає руками в землю – це метафоричний образ, що символізує зв‘язок з рідною землею, наш енергетичний, культурний та фізичний зв‘язок з батьківщиною. Присвячується всім українцям, що вимушено знаходяться далеко від України та сумують за нею”

“Awaiting peace”
Бронза

– Чи є серед Ваших робіт ті, що зображують реальний досвід російсько-української війни і побудовані на конкретних історіях, які демонструють те, як наше мистецтво трансформується зараз?

– Так, це серія муралів: “Час змін”, Київ 2014, “Вбивчі амбіції”, Люблін 2022, “Перемога”, Київ 2022. Сюжети цих робіт є відсилкою до певних подій, але несуть скоріше символічний характер, а не ілюстративний. Я не документую конкретні історії.

– Ви часто організовуєте благодійні ініціативи, виручені кошти з яких направляєте на потреби ЗСУ. Зважаючи на це, наскільки вираженим є бажання “купувати мистецтво” насамперед серед  іноземців, які часто висловлюють думки на кшталт “мистецтво поза політикою”? 

– Добре це чи погано, але всіх поціновувачів мистецтва цікавить в першу чергу саме мистецтво, якщо річ про колекціонерів. В моїй практиці, здається, не було випадків, коли б хтось купував картину тільки по причині, що кошти підуть на потреби ЗСУ чи на якісь інші благодійні цілі. А у випадку з благодійною ініціативою аудиторія трохи інша.

“Tectonic Shift”
Paris 2022

Нещодавно Ви поділились історією, як Вам передали з фронту тубус від ракети для ПТРК “Фагот”, яку Ви оздобили на продали на благодійному аукціоні. Як це – давати життя та наділяти “красою мистецтва” предмети, які першочергово несли смерть?

–  Я спершу і не звернув на це уваги, можливо, тому що для нас, українців, це стало буденністю, а ще – це ж тільки інструмент, вбиває не він, а люди. Протягом всієї історії людство воювало і вбивало один одного прекрасно оздобленими мечами, саблями, сокирами, пістолями, мушкетами, гарматами, а потім, в якийсь момент історії, дизайн зброї став мінімалістичним. А тепер митці знову її прикрашають.

Останнє запитання стосується перемоги і її увіковічнення в мистецтві: чи є роботи, що приховують сенси, які Ви хотіли б винести як окремий зразок мистецтва цього періоду? 

– Є дві скульптури цього періоду, вони не зовсім про війну, вони радше про емоційний стан людей, що опинились в умовах війни. Щодо муралів, то  робота 2014 року “Час змін” – виявилась багатою на пророчі деталі. Певні символи та сюжети відбулись в реальності.

“Час змін”, робота 2014 року

“Час змін”, робота 2014 року

Насамперед це й останній мурал із серії “Час змін” та, власне, кінець історії, що розвивалась в попередніх роботах. В основі сюжету – сцена, де український козак перемагає загарбника ведмедя, який символізує російські імперські амбіції. Російський ведмідь захотів поласувати українського меду, але отримав рішучий удар у відповідь. Це метафорична історія, що відображає історичні події, які випали на долю нашого покоління. Перший мурал із серії був присвячений Євромайдану, другий – початку війни на сході України. Ця робота – символ рішучості українців у боротьбі з ворогом та надія у нашу якнайшвидшу перемогу.

“Перемога”
Київ 2022

“Перемога”
Київ 2022

Станом на 16:00 в суботу, 27 липня, від початку доби на фронті вже відбулося 73 бойові зіткнення. Ворог активний майже по всій лінії бойового зіткнення, концентрує зусилля Покровському напрямку.

У Волгоградській області Росії розбився літак Су-34 під час навчально-тренувального польоту. Екіпаж встиг катапультуватись.

Дрони Головного управління розвідки вночі атакували нафтопереробний завод і три військові аеродроми РФ, пошкодивши надзвуковий бомбардувальник. Одна з цілей знаходиться за 1800 км від кордону.

27 липня російські війська обстріляли центр міста Глухів, що на Сумщині. Надія Вайло, голова Глухівської громади, підтвердила наявність поранених і пошкодження інфраструктури.

В Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, які здатні транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.