Іранський флот тіньових танкерів вичерпав запаси після багатомісячної блокади США – WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
Іран вичерпав запаси нафти, які місяцями зберігалися на танкерах поблизу берегів Азії та продавалися Китаю. До середини жовтня плавучі резерви практично закінчилися. Морська блокада США перешкоджає вивезенню нових партій нафти, позбавляючи Тегеран одного з головних джерел валютних надходжень.
Більше немає нафти, яку можна було б вивантажити в Китаї, – заявив Хомаюн Фалакшахі із Kpler. За оцінкою Центрального командування США, блокада вже позбавила Іран щонайменше 25 млрд доларів нафтових доходів.
Раніше Тегеран створив мережу обходу санкцій: танкери доставляли нафту в район Малайзії та Сінгапуру, де її перевантажували на інші судна для подальшого транспортування до Китаю. Тепер цей плавучий резерв вичерпано, водночас сухопутні маршрути не здатні замінити морські перевезення в колишніх обсягах.
Наслідки можуть виявитися складними для іранської економіки, котра вже страждає від високої інфляції та падіння національної валюти. За оцінкою аналітиків, нафта забезпечує 30-40% державних доходів країни. З початку липня ріал втратив близько третини вартості щодо долара.
Однак фінансовий потік припиниться не миттєво: китайські покупці нерідко перераховують гроші лише за два місяці після постачання. Тому останні надходження за вже продану сировину можуть деякий час підтримувати Тегеран. Своєю чергою, США розраховують, що блокада посилить економічний тиск на іранську владу.
Тим часом, Іран готовий відновити дипломатичні переговори зі США, якщо Вашингтон продемонструє прагнення до мирного врегулювання та зніме морську блокаду. Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі на тлі загроз відновлення бойових дій і поглиблення суперечностей між сторонами.
Міністр також закликав США повернутися до меморандуму про взаєморозуміння, підписаного в червні. За його умовами, Іран мав знову відкрити Ормузьку протоку, тоді як США – зняти морську блокаду, розблокувати заморожені іранські кошти та скасувати санкції.
Водночас нині Вашингтон не демонструє готовності повернутися до червневих домовленостей. Після їхнього зриву США посилили економічний тиск на Тегеран і знову зосередили увагу на іранській ядерній програмі.
В Ірані побоюються, що без конкретних гарантій деескалації США можуть повернутися до переговорів лише для того, аби згодом відновити військові удари. Арагчі заявив, що Білий дім не демонструє готовності до компромісу, водночас погрожуючи подальшим застосуванням сили.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан під час зустрічі у вівторок у Тегерані з начальником штабу армії Пакистану Асімом Муніром, одним із ключових посередників між сторонами, заявив про недовіру до Вашингтона.
Зауважимо, Тегеран пов’язує відкриття Ормузької протоки з виконанням Сполученими Штатами семи передумов, заявив спікер парламенту країни Мохаммад Багер Галібаф. Він також є головним переговірником Ірану.
За його словами, час очікування та висування односторонніх вимог минув, водночас позиція Ірану є чіткою й остаточною. Ормузька протока, котра має стратегічне значення для міжнародної торгівлі енергоносіями, залишатиметься закритою, доки не будуть виконані умови, передбачені тимчасовою угодою від червня 2026 року.
Серед вимог Ірану зокрема припинення морської блокади іранських портів та суден, скасування заборони на експорт нафти, розмороження іранських активів, зняття всіх санкцій проти країни, а також припинення всіх військових дій проти Ірану та його союзників у регіоні, зокрема угруповання “Хезболла” у Лівані.
Вважається малоймовірним, що адміністрація США виконає усі максимальні вимоги заздалегідь.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі запропонував семиденну дорожню карту. Відповідно до неї, США мають виконати всі попередні умови, після чого Тегеран відкриє протоку через сім днів і розпочне переговори щодо всеосяжної угоди.
- Іран заявив, що має інформацію про підготовку нової масштабної атаки США та їхніх союзників, і попередив про тривалу військову відповідь у разі її проведення. Водночас Тегеран не розкрив, на яких саме даних ґрунтуються ці твердження.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 13 листопада щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 243 бойові зіткнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив про неприпустиму ситуацію з електропостачанням у Білій Церкві та Броварах на Київщині, де люди залишалися без світла по кілька діб. За його словами, місцева влада звітувала про ситуацію інакше, ніж вона була насправді.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на масштабний обмін військовополоненими з Росією. За формулюванням американських партнерів, він може стати найбільшим за весь час повномасштабної війни – йдеться про понад тисячу людей з кожної сторони.
На Київщині українські військові вперше збили російський безпілотник “Герань-5”, застосувавши шведський переносний зенітний ракетний комплекс RBS-70.
На Київщині протягом останнього тижня російські атаки пошкодили 10 енергооб’єктів ДТЕК. Через це в області продовжують діяти відключення електроенергії.