Ісландія може приєднатися до ЄС до 2028 року – єврокомісарка Кос
Джерело: euractiv
Ісландія може бути готовою до вступу в Європейський Союз уже протягом одного-двох років, заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Невдовзі скандинавський острів проголосує на референдумі щодо відновлення переговорів про членство в ЄС. Якщо переговори відновляться, Ісландія одразу ж стане одним із лідерів у боротьбі за членство у блоці, спільно з Чорногорією, котра є кандидатом з 2010 року.
Ісландія вже є частиною єдиного ринку ЄС, що може дозволити країні пришвидшити завершення переговорного процесу.
Вже будучи частиною єдиного ринку, вона може завершити переговори про вступ протягом одного-двох років, – пояснила Кос.
Водночас завершення переговорів не означає автоматичного вступу до ЄС. Після цього країна повинна підготувати договір про приєднання, котрий мають ратифікувати всі держави-члени. Процедура зазвичай займає ще близько року.
Референдум визначить майбутнє переговорів
В Ісландії відбудеться референдум щодо відновлення переговорів про вступ до Євросоюзу. Голосування має пройти в умовах майже рівної підтримки прихильників і противників цього кроку.
За опитуванням компанії Maskína, оприлюдненим газетою Visir, 51,3% респондентів підтримують відновлення переговорів із Брюсселем, тоді як 48,7% виступають проти.
Якщо ісландці відмовляться від переговорів, це може послабити нинішній імпульс у Брюсселі щодо розширення ЄС.
Єврокомісія 30 вересня планує представити пропозиції щодо зміни підходу до розширення Євросоюзу напередодні саміту лідерів у середині жовтня.
Раніше прем’єр-міністерка країни Кріструн Фростадоуттір анонсувала референдум “у найближчі кілька місяців”. Тепер же уряд визначився з датою – 29 серпня.
У 2013 році Рейк’явік відмовився від переговорів про членство в ЄС після того, як вони тривали 4 роки, але зростання вартості життя та війна в Україні в останні роки відродили інтерес острівної держави до приєднання до блоку.
Разом з тим, погрози президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію, розташовану між Ісландією та Сполученими Штатами, також зробили питання членства в ЄС більш актуальним для північноатлантичної країни, де проживає майже 400 000 осіб.
- Конгресмен Ренді Файн офіційно вніс на розгляд законопроєкт, який дозволяє США анексувати Гренландію. Документ спрямований на захист стратегічних інтересів Америки в Арктиці та протидію зростаючому впливу Росії та Китаю в цьому регіоні.
- Голова комітету з оборони парламенту Данії Расмус Ярлов відзначив досить високі економічні показники Данії, водночас США постають перед великими боргами. “Не те щоб ми були повністю задоволені, але нинішні темпи зростання в Данії є цілком пристойними. Незабаром ми почнемо купувати штати США”, – зауважив Ярлов.
Кандидат від Демократичної партії на виборах до Сенату США від Техасу Джеймс Таларіко заявив, що готовий співпрацювати з президентом Дональдом Трампом, аби втілити обіцянки руху MAGA – “Make America Great Again” (“Зробімо Америку знову великою”).
У ніч проти 3 листопада російські окупанти завдали авіаційного удару по Немишлянському району Харкова. Внаслідок атаки постраждали 73 людини, серед них пацієнти лікарні та медичні працівники.
У ніч проти 3 листопада безпілотники атакували нафтопереробний завод “Славнефть-ЯНОС” у російському місті Ярославль. Після удару на території підприємства виникла пожежа.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов відреагував на події в Петропавлівській Борщагівці, назвавши їх неприпустимими для держави. За його словами, подібні ситуації шкодять єдності українців, особливо в умовах російської загрози.
Протягом минулої доби російські війська атакували 17 населених пунктів Сумської області. У Миколаївській селищній громаді внаслідок ударів російських безпілотників загинув 63-річний чоловік. Також травмувалася 61-річна жінка.