Ісландія внесе додаткові €667 тисяч до Фонду підтримки енергетики України

Ісландія внесе до Фонду підтримки енергетики України додаткові 667 тисяч євро.

Це вже другий внесок країни. Попереднього разу Ісландія перерахувала до Фонду понад 2 мільйони євро. Отже, загальна сума внеску цієї країни-партнерки до Фонду зросте до 2,72 млн євро.

“Ми дякуємо партнерам з Ісландії за допомогу українській енергетиці у ці складні часи. Фонд підтримки енергетики – це ефективний інструмент, який дозволяє закуповувати необхідне обладнання для ремонтів і відновлення об’єктів, пошкоджених російськими атаками”, – прокоментував міністр енергетики України Герман Галущенко.

Нагадаємо, Фонд підтримки енергетики України був створений за спільної ініціативи Германа Галущенка та єврокомісарки з питань енергетики Кадрі Сімсон навесні 2022 року. За останні декілька тижнів внесли кошти чи задекларували наміри про внески до Фонду також Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Данія.

Загальна сума внесків становить понад 494 мільйони євро.

Австралія долучається до переліку країн-спонсорів Фонду підтримки енергетики України, анонсувавши грантовий внесок на суму близько 12,26 млн євро.
Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакету допомоги для потреб української енергетики.
Велика Британія оголосила про додатковий внесок до Фонду підтримки енергетики України на суму 20 мільйонів фунтів стерлінгів (23 млн євро).

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.