Іспит для вступників 2022 року: Міносвіти перевірить, хто насправді вчиться в аспірантурі
Джерело: Інтерфакс-Україна
У 2024 році Міністерство освіти і науки України впроваджуватиме спеціальні державні іспити для аспірантів, які вступили у 2022 році. Про це повідомив заступник міністра Михайло Винницький.
“Ми цьогоріч запроваджуватимемо саме спеціальні державні іспити для тих, хто вступив у 2022 році, щоб перевірити, що вони справді продовжують своє навчання в аспірантурі, а не використовують аспірантуру не за призначенням”, – сказав він в ефірі телемарафону в понеділок.
Винницький стверджує, що до 2022 року щорічно до аспірантури вступало приблизно 7 тисяч осіб. Від початку ж повномасштабного вторгнення ця цифра зросла до 15 тисяч вступників.
Наразі 246 тисяч осіб зареєструвалися на єдиний вступний іспит (ЄВІ) для вступу до аспірантури, із них 91 тисяча чоловіків віком від 25 до 60 років.
Цього року вступити на денну форму аспірантури можна буде лише на бюджетній основі. На заочній ж або вечірній формі навчання залишається можливість навчатися за контрактом.
Серед державних іспитів, які складатимуть аспіранти, що вступили у 2022 році, буде єдиний державний залік з іноземної мови. Його проводитимуть у жовтні-листопаді.
- 24 червня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив, що відтепер вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають права на відстрочку.
- В Україні усім студентам, котрі виявили бажання продовжити навчання в аспірантурі, необхідно буде скласти ЄВІ – єдиний вступний іспит. Це правило стосується як тих, хто навчається на бюджеті, так і тих, хто підписував контракт.
- Міністерство освіти і науки України підвищило прохідний бал для вступу в аспірантуру. У 2024 році вступникам необхідно буде набрати не менше 150 балів за кожен компонент єдиного вступного іспиту.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.