Іспит для вступників 2022 року: Міносвіти перевірить, хто насправді вчиться в аспірантурі
Джерело: Інтерфакс-Україна
У 2024 році Міністерство освіти і науки України впроваджуватиме спеціальні державні іспити для аспірантів, які вступили у 2022 році. Про це повідомив заступник міністра Михайло Винницький.
“Ми цьогоріч запроваджуватимемо саме спеціальні державні іспити для тих, хто вступив у 2022 році, щоб перевірити, що вони справді продовжують своє навчання в аспірантурі, а не використовують аспірантуру не за призначенням”, – сказав він в ефірі телемарафону в понеділок.
Винницький стверджує, що до 2022 року щорічно до аспірантури вступало приблизно 7 тисяч осіб. Від початку ж повномасштабного вторгнення ця цифра зросла до 15 тисяч вступників.
Наразі 246 тисяч осіб зареєструвалися на єдиний вступний іспит (ЄВІ) для вступу до аспірантури, із них 91 тисяча чоловіків віком від 25 до 60 років.
Цього року вступити на денну форму аспірантури можна буде лише на бюджетній основі. На заочній ж або вечірній формі навчання залишається можливість навчатися за контрактом.
Серед державних іспитів, які складатимуть аспіранти, що вступили у 2022 році, буде єдиний державний залік з іноземної мови. Його проводитимуть у жовтні-листопаді.
- 24 червня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив, що відтепер вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають права на відстрочку.
- В Україні усім студентам, котрі виявили бажання продовжити навчання в аспірантурі, необхідно буде скласти ЄВІ – єдиний вступний іспит. Це правило стосується як тих, хто навчається на бюджеті, так і тих, хто підписував контракт.
- Міністерство освіти і науки України підвищило прохідний бал для вступу в аспірантуру. У 2024 році вступникам необхідно буде набрати не менше 150 балів за кожен компонент єдиного вступного іспиту.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.