Іспит для вступників 2022 року: Міносвіти перевірить, хто насправді вчиться в аспірантурі
Джерело: Інтерфакс-Україна
У 2024 році Міністерство освіти і науки України впроваджуватиме спеціальні державні іспити для аспірантів, які вступили у 2022 році. Про це повідомив заступник міністра Михайло Винницький.
“Ми цьогоріч запроваджуватимемо саме спеціальні державні іспити для тих, хто вступив у 2022 році, щоб перевірити, що вони справді продовжують своє навчання в аспірантурі, а не використовують аспірантуру не за призначенням”, – сказав він в ефірі телемарафону в понеділок.
Винницький стверджує, що до 2022 року щорічно до аспірантури вступало приблизно 7 тисяч осіб. Від початку ж повномасштабного вторгнення ця цифра зросла до 15 тисяч вступників.
Наразі 246 тисяч осіб зареєструвалися на єдиний вступний іспит (ЄВІ) для вступу до аспірантури, із них 91 тисяча чоловіків віком від 25 до 60 років.
Цього року вступити на денну форму аспірантури можна буде лише на бюджетній основі. На заочній ж або вечірній формі навчання залишається можливість навчатися за контрактом.
Серед державних іспитів, які складатимуть аспіранти, що вступили у 2022 році, буде єдиний державний залік з іноземної мови. Його проводитимуть у жовтні-листопаді.
- 24 червня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив, що відтепер вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають права на відстрочку.
- В Україні усім студентам, котрі виявили бажання продовжити навчання в аспірантурі, необхідно буде скласти ЄВІ – єдиний вступний іспит. Це правило стосується як тих, хто навчається на бюджеті, так і тих, хто підписував контракт.
- Міністерство освіти і науки України підвищило прохідний бал для вступу в аспірантуру. У 2024 році вступникам необхідно буде набрати не менше 150 балів за кожен компонент єдиного вступного іспиту.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.