Іспит для вступників 2022 року: Міносвіти перевірить, хто насправді вчиться в аспірантурі
Джерело: Інтерфакс-Україна
У 2024 році Міністерство освіти і науки України впроваджуватиме спеціальні державні іспити для аспірантів, які вступили у 2022 році. Про це повідомив заступник міністра Михайло Винницький.
“Ми цьогоріч запроваджуватимемо саме спеціальні державні іспити для тих, хто вступив у 2022 році, щоб перевірити, що вони справді продовжують своє навчання в аспірантурі, а не використовують аспірантуру не за призначенням”, – сказав він в ефірі телемарафону в понеділок.
Винницький стверджує, що до 2022 року щорічно до аспірантури вступало приблизно 7 тисяч осіб. Від початку ж повномасштабного вторгнення ця цифра зросла до 15 тисяч вступників.
Наразі 246 тисяч осіб зареєструвалися на єдиний вступний іспит (ЄВІ) для вступу до аспірантури, із них 91 тисяча чоловіків віком від 25 до 60 років.
Цього року вступити на денну форму аспірантури можна буде лише на бюджетній основі. На заочній ж або вечірній формі навчання залишається можливість навчатися за контрактом.
Серед державних іспитів, які складатимуть аспіранти, що вступили у 2022 році, буде єдиний державний залік з іноземної мови. Його проводитимуть у жовтні-листопаді.
- 24 червня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив, що відтепер вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають права на відстрочку.
- В Україні усім студентам, котрі виявили бажання продовжити навчання в аспірантурі, необхідно буде скласти ЄВІ – єдиний вступний іспит. Це правило стосується як тих, хто навчається на бюджеті, так і тих, хто підписував контракт.
- Міністерство освіти і науки України підвищило прохідний бал для вступу в аспірантуру. У 2024 році вступникам необхідно буде набрати не менше 150 балів за кожен компонент єдиного вступного іспиту.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.