ISW: Путін «вдає зацікавленість у мирних переговорах»
Джерело: Інститут вивчення війни
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) стверджують, що президент РФ Володимир Путін використав свою зустріч із президентом Китаю Сі Цзіньпіном, щоб “просувати кремлівські наративи, вдаючи зацікавленість у мирних переговорах”.
Вчора, 16 травня, Сі та Путін підписали спільну заяву, в якій йдеться про підтримку Росією запропонованого Китаєм “мирного плану” та можливих майбутніх переговорів під керівництвом Китаю щодо припинення війни.
У заяві вони стверджують, що обидві країни підтримують “стійке врегулювання кризи в Україні”.
Раніше ISW зазначали, що Кремль, ймовірно, використовувати будь-які заклики до мирних переговорів, щоб “вдавати зацікавленість у переговорах, сподіваючись підірвати підтримку України Заходом”.
Аналітики додали, що РФ також сподівається, що Захід змусить Україну піти на переговори з Росією і тим самим “йти на поступки щодо українського суверенітету та територіальної цілісності”.
- Аналітики попереджають, що наступ РФ на Харківщині виглядає як спроба втягнути в бій та виснажити обмежені резерви українських Сил оборони перед початком основного літнього наступу. Наразі російські війська здійснюють нарощування сил поблизу Сумщини.
- У британській розвідці оцінили кадрові перестановки у російському уряді, зокрема серед очільників безпекових відомств.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.