Італія планує збільшити чисельність армії до 275 тисяч осіб через вимоги НАТО
Джерело: Reuters.
Міністерство оборони Італії розглядає радикальний план модернізації національних збройних сил, який передбачає збільшення чисельності військового контингенту на 60%. Згідно з конфіденційними документами, з якими ознайомилося агентство Reuters 19 лютого 2026 року, штат армії, флоту та авіації пропонують довести до 275 тисяч осіб.
Цей крок став відповіддю на нові вимоги НАТО. Минулого року країни Альянсу під жорстким тиском президента США Дональда Трампа встановили новий цільовий показник оборонних витрат – 5% від ВВП. Для Італії, яка традиційно витрачала на безпеку близько 2%, це означає необхідність докорінної перебудови бюджету.
Пропозиція військових експертів, яку вже передали міністру оборони Гвідо Крозетто, передбачає поетапне зростання кількості персоналу до 2044 року. Окрім основних частин, план містить створення 15-тисячного оперативного резерву. Фінансова вартість лише кадрового розширення оцінюється у 6 мільярдів євро, а загальні витрати на утримання персоналу до моменту завершення реформи можуть сягнути 15 мільярдів євро на рік.
Міністр Крозетто, ключовий союзник прем’єрки Джорджі Мелоні, вже підтвердив наміри вийти на показник у 5% ВВП до 2035 року. Проте реалізація цього плану в парламенті обіцяє бути складною. Опозиція та громадські активісти вже висловили невдоволення, аргументуючи, що в умовах високого державного боргу Італії пріоритетними мають залишатися інвестиції в медицину та освітню галузь, а не нарощування військових потужностей.
Остаточний проєкт оборонної стратегії уряд планує представити вже наприкінці березня.
- Секретар Радбезу Росії Сергій Шойгу поскаржився, що на кордонах Росії та Білорусі склалася “загрозлива ситуація” через дії країн НАТО, спрямовані на підготовку вторгнення.
- Колишній генеральний секретар НАТО (у 2009–2014 роках) Андерс Фог Расмуссен заявив, що європейським країнам для протидії можливій агресії Росії необхідно перевести свої економіки на воєнний режим.
- Німецька армія прагне якнайшвидше перейняти “унікальні спроможності” України у сфері безпілотників та цифрової логістики. Для цього до військових шкіл Німеччини прибудуть українські бійці, які мають найбільший у НАТО досвід ведення повномасштабної війни.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.