Ізраїль отримав дозвіл взяти участь у Євробаченні-2024

Джерело: AFP

Європейська мовна спілка (EBU) дозволила Ізраїлю брати участь у конкурсі “Євробачення-2024”, відкинувши заклики про виключення країни через військові дії в секторі Гази за аналогією Росії після вторгнення в Україну.

Генеральний директор EBU Ноель Карран наголосив, що рішення прийняте після перегляду списку учасників та визнання, що ізраїльський мовник KAN відповідає всім правилам конкурсу і може брати участь, як і у минулі 50 років.

Він зазначив, що “Євробачення” – це музична подія, не пов’язана з політикою, і відбувається між громадськими мовниками-членами EBU, а не між урядами.

Карран відрізнив цей випадок від ситуації з Росією, де російські мовники були відсторонені через порушення зобов’язань щодо членства та цінностей спілки.

Представниця Ізраїлю Еден Голан виступить у другому півфіналі 9 травня, а фінал конкурсу відбудеться 11 травня.

Цьогоріч Україну на “Євробаченні” представлятимуть Jerry Heil та alyona alyona з композицією “Teresa & Maria”. Під час Нацвідбору за дует проголосували понад 723 тисячі українців.
За оцінками букмекерів, найвищі шанси на перемогу у пісенному конкурсі “Євробачення-2024” – у представників України.
Створення контенту для реалізації Нацвідбору Євробачення–2024 коштувало 10 млн 999 тисяч 811,46 грн. Відповідний тендер провели на платформі ProZorro, де переможцем обрали “1+1 продакшн”.

Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.

Бурундський футболіст Ігіранеза Еме Герік помер після того, як знепритомнів під час матчу. Вважають, що він проковтнув монету, яку тримав у роті як частину чаклунського ритуалу.

У ніч на 25 грудня безпілотники атакували порт Темрюк у Краснодарському краї РФ, після чого там зайнялися два резервуари з нафтопродуктами.

Уночі російські окупанти знову вдарили по портовій та промисловій інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще двоє постраждали.

Різдво без храму, без родини й без свободи – але з пам’яттю, солідарністю й упертістю бути собою. Спогади Надії Світличної про святкування Різдва в мордовських таборах – це не лише особиста історія виживання, а й свідчення того, як радянська репресивна система намагалася зламати українську ідентичність і як їй це не вдалося.