Карантин через COVID-19 вплинув на структуру мозку підлітків — дослідження
Джерело: дослідження, опубліковане в PNAS
Дослідження вчених Університету Вашингтону засвідчило, що під час пандемії COVID-19 карантинні заходи призвели до прискореного дозрівання мозку у підлітків. У дівчат це вібувалося відчутніше, ніж у хлопців.
Ці дані свідчать про більшу вразливість жіночого мозку, порівняно з чоловічим, до змін способу життя, спричинених карантинними обмеженнями під час пандемії. Крім того, вони також вказують на потенційний механізм змін у психічному здоров’ї підлітків та інших поведінкових реакціях, пов’язаних з ізоляцією.
Прискорене дозрівання мозку збільшує ризик нервово-психічних розладів, тому важливо продовжувати підтримку та моніторинг підлітків, що пережили пандемію.
“Підлітковий вік – це період значного соціально-емоційного розвитку, що супроводжується драматичними змінами у структурі та функціях мозку. Соціальна ізоляція через карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19, негативно вплинула на психічне здоров’я підлітків”, – кажуть вчені.
У дослідженні оцінювали вплив карантину на структуру мозку підлітків, порівнюючи дані МРТ до та після пандемії. Виявилося, що у дівчат зміни були більш вираженими: середнє прискорення дозрівання склало 4,2 року, тоді як у хлопців – 1,4 року. Ці зміни підтверджують, що стрес під час пандемії вплинув на мозок підлітків, особливо на мозок дівчат.
Як це може вплинути на підлітків?
Професор Джеймс Гудвін, експерт з фізіології старіння, каже, що стаття надала перші докази того, що в підлітковому віці настає критичний період “пластичності” мозку в лобовій ділянці мозку, , що відповідає за мислення, прийняття рішень, короткочасну пам’ять і контроль соціальної поведінки.
Несприятливі умови у критичні періоди нашого життя, особливо в підлітковому віці, з великою ймовірністю можуть вплинути на нашу траєкторію старіння. Тому цілком ймовірно, що “прискорене дозрівання” кори головного мозку підлітків є віковою зміною, яка впливатиме на швидкість старіння мозку протягом усього життя.
Вчений каже, що одним із центральних стовпів здоров’я мозку є “соціальне пізнання”: здатність мозку соціально взаємодіяти з іншими людьми. Втручання в це може призвести до потенційно руйнівних наслідків для здоров’я, особливо у підлітків, які залежать від соціальної взаємодії для нормального когнітивного розвитку.
- Нове дослідження виявило, що COVID-19 може значно підвищити ризик серцевих нападів, інсультів та смертей протягом трьох років після інфікування. Дослідження ґрунтується на аналізі медичних записів приблизно 250 000 осіб із бази даних UK Biobank. Його опублікували в журналі Atherosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology.
- Дослідження показало, що чимало людей, котрі захворіли на коронавірус на початку пандемії, навіть через роки відчувають когнітивні та психологічні наслідки цього захворювання.
Володарка премії “Оскар” за художнє оформлення фільму “Одного разу в Голлівуді” Барбара Лінг померла після боротьби з раком. Їй було 73 роки.
Біолог Хесус Ортеа назвав нововідкритий вид морського слимака на честь воротаря збірної Кабо-Верде Возіньї після його виступу на чемпіонаті світу з футболу. Науковець пояснив, що таким чином вирішив відзначити гру голкіпера на турнірі.
Уряд США виплатив майже 3 мільйони доларів компенсацій постраждалим від так званого “гаванського синдрому” – загадкового неврологічного стану, про який протягом останнього десятиліття повідомляли співробітники американських спецслужб, дипломати та члени їхніх родин.
Наприкінці червня під час рекордної хвилі спеки, що охопила західну частину Європи, померли понад 10 тисяч людей. Про це свідчать дані мережі EuroMOMO, яку підтримують Європейський центр із профілактики та контролю захворювань (ECDC) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
13 липня відзначається Всесвітній день рому, Міжнародний день головоломки та Всесвітній день року. За церковним календарем вшановують пам’ять святого преподобного Стефана Савваїта.