Керівниця Колумбійського університету подала у відставку після поступок вишу владі

Джерело: Reuters

Тимчасова президентка Колумбійського університету Катріна Армстронг пішла у відставку через тиждень після того, як вона погодилася на значні зміни на тлі конфлікту з адміністрацією президента США Дональда Трампа за федеральне фінансування.

Цього місяця уряд скасував фінансування Колумбійського університету на 400 мільйонів доларів і погрожував призупинити ще мільярди, звинувативши університет у тому, що він не робить достатньо для боротьби з антисемітизмом і забезпечення безпеки студентів на тлі торішніх протестів у студентському містечку.

Минулого тижня Колумбійський університет пішов на значні поступки, щоб мати змогу вести переговори про відновлення фінансування, викликавши різку критику за те, що він швидко піддався тиску уряду і не стояв твердо на позиціях академічної свободи та свободи слова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 25-річний конфлікт: Трамп проти Колумбійського університету

Співголову Опікунської ради Клер Шипман призначили виконувачкою обов’язків президента, поки рада шукає нового президента. Університет офіційно не назвав причину змін.

25 березня групи, що представляють професорів Колумбійського університету, подали до суду на адміністрацію Трампа через її спроби змусити університет посилити правила щодо протестів у кампусі та поставити відділ близькосхідних досліджень під зовнішній нагляд.

Окремо 26 вересня газета New York Times повідомила, що двоє керівників Центру близькосхідних досліджень Гарвардського університету, директор Джемаль Кафадар і заступниця директора Розі Бшір, покинуть свої посади.

У Черкасах поліція розслідує вбивство місцевої жительки, тіло якої виявили 10 листопада поблизу залізничного вокзалу. Правоохоронці встановлюють обставини злочину та розшукують імовірно причетну до нього особу.

Медіа пригадали давнє дослідження вчених, згідно з яким “кінець світу” мав би настати зовсім скоро: у п’ятницю, 13 листопада 2026 року.

У жовтні Росія більш ніж удвічі збільшила експорт дизельного пального після послаблення американських санкцій та паузи в українських ударах по російських нафтопереробних заводах. Водночас жодна партія пального, передбачена домовленістю президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним, досі не надійшла до США.

Світ ризикує надовго перевищити критичний поріг глобального потепління у 1,5°C, оскільки уряди недостатньо швидко скорочують викиди парникових газів і відмовляються від викопного палива.

Від 30 жовтня Сили оборони уразили п’ять з п’яти найбільших нафтопереробних заводів Росії: Омський, Кірішський, Рязанський, Нижньогородський та Ярославський.