Керівники оборонних відомств з 30 країн проведуть переговори щодо майбутніх сил в Україні

Джерело: AP

Велика Британія та Франція організовують зустріч міністрів оборони з близько 30 країн, що відбудеться у четвер, 10 квітня, для просування ініціатив з розгортання військових сил в Україні з метою забезпечення виконання будь-якої майбутньої мирної угоди з Росією.

Ця зустріч стане першою після візиту до Києва високопосадовців з Великої Британії та Франції минулого тижня.

Зустріч проходитиме у штаб-квартирі НАТО і збере міністрів оборони країн так званої коаліції охочих. Очікується, що на зустрічі будуть уточнені домовленості, досягнуті під час попередніх переговорів між лідерами.

Зазначається, що США не братимуть участі в коаліційних зустрічах, проте успіх операції залежить від підтримки з боку США у вигляді авіації чи іншої військової допомоги. Однак адміністрація Трампа не взяла на себе жодних публічних зобов’язань щодо цього.

На фоні цієї невизначеності та попереджень США щодо того, що Європа має брати на себе відповідальність за свою безпеку і безпеку України в майбутньому, ці сили розглядаються як перший тест на здатність континенту захищати себе та свої інтереси.

Його склад залежатиме від умов майбутньої мирної угоди, але малоймовірно, що контингент буде розміщений на кордоні України з Росією. Швидше за все, він перебуватиме далі від лінії припинення вогню, можливо, навіть за межами України, і буде розгорнутий для протидії будь-яким можливим атакам РФ.

Повідомляється, що створення достатньо великих сил, здатних ефективно виконувати роль надійного засобу стримування, вимагає значних зусиль від країн, які після холодної війни значно скоротили свої збройні сили, але зараз здійснюють процес переозброєння. Британські офіційні особи зазначають, що потенційна чисельність військовослужбовців може варіюватися від 10 000 до 30 000 осіб.

Інші країни також неохоче надають своїх військових без підтримки з боку США.

Українські урядовці та військові аналітики стверджують, що російські війська планують розпочати новий наступ в Україні в найближчі тижні, аби збільшити тиск на Київ та зміцнити переговорну позицію Кремля в рамках можливих переговорів про припинення вогню.

У п’ятницю представники близько 50 країн зберуться в НАТО для обговорення надання військової підтримки Україні. Зустріч відбудеться під головуванням Великої Британії та Німеччини. Очікується, що міністр оборони США, Піт Хеггет, не братиме участі в цьому заході.

  • За даними ЗМІ, британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”.
  • 27 березня у Парижі відбувся саміт “коаліції охочих” на підтримку України за участі лідерів 31 країни. Союзники зокрема обговорили створення міжнародної військової коаліції, гарантії безпеки, можливість розміщення контингенту та посилення тиску на РФ. Президент Володимир Зеленський закликав до розробки чіткого плану розміщення союзних сил.

У Франції набув чинності новий збір на товари так званої ультрашвидкої моди, який має стримати масовий продаж дешевого одягу через онлайн-платформи на кшталт Shein, Temu та AliExpress. До 2030 року плата може зрости до 19,5 євро за одну річ.

У районі іранських островів біля Ормузької протоки пролунала серія вибухів після початку нових ударів США. Іран пообіцяв «суворе покарання» і повідомив про початок операції проти американських військових об’єктів у регіоні.

Міністерство юстиції США подало позов проти шкільного округу Канзас-Сіті у штаті Канзас, вимагаючи заблокувати політику підтримки трансгендерних учнів без обов’язкової участі батьків. У відомстві назвали цей позов першим таким випадком.

Міжнародна зоозахисна організація PETA повідомила, що 31 серпня російський дрон атакував автомобіль Animal Rescue Kharkiv під час евакуації тварин із небезпечної зони. Двоє рятувальників були поранені, одному з них знадобилася операція, тоді як усіх тварин вдалося доправити у безпечне місце

Федеральний суд США закрив справу колишньої стилістки Lizzo Аші Деніелс, яка звинувачувала продакшн-компанію співачки у цькуванні, сексуальних і расових домаганнях та дискримінації через стан здоров’я. Суддя вирішив, що заявлених фактів недостатньо для продовження процесу.