Кіпр долучився до Декларації G7 стосовно гарантій безпеки для України
Джерело: Володимир Зеленський/Twitter
2 листопада президент Володимир Зеленський повідомив про приєднання Кіпру до Вільнюської декларації G7 стосовно гарантій безпеки для України.
Зеленський висловив вдячність особисто президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу. Кіпр став вже 30 країною, котра приєдналася до декларації G7.
Вдячний Кіпру за приєднання до Вільнюської декларації “Групи семи” щодо гарантій безпеки для України. Кіпр став 30-ю країною, що приєдналася… Ми продовжимо разом зміцнювати європейську безпеку та поглиблювати двосторонню співпрацю, – запевнив глава Української держави.
Раніше Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Своєю чергою, глава НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
- Міністри культури Латвії, Литви, Естонії, Польщі й України, а також представник ЮНЕСКО взяли участь у круглому столі в Ризі, після якого була підписана Спільна декларація щодо посилення захисту та відновлення культурної спадщини України в контексті міжнародного співробітництва.
- Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”, зауваживши, що тепер наша країна – “рівна” з країнами-членами.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.