«Класична історія про граблі»: омбудсмен відреагував на скандал під час тренінгу в Одесі
Джерело: Тарас Кремінь у Facebook та Ярослава Вітко-Присяжнюк в Instagram
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь відреагував на скандал в Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером. Він назвав суперечку класичним випадком.
“Одеський мовний скандал – це класична історія про граблі, на які наступили організатори. Запросивши на захід людей, які вимагали забезпечити їхнє право на інформацію державною мовою, ініціатори “бізнес-заходу”, маючи іншомовних спікерів, порушили відразу декілька статей мовного закону і кримінального кодексу. Це, на жаль, та проблема, яка все ще є у свідомості малочисельної когорти зросійщених сучасників”, – написав Кремінь.
За його словами, цькування за мову і вигнання з публічної події є “предметом уваги правоохоронних органів”.
“Реакція буде жорсткою. Порушники будуть покарані. Нікому не дозволено такі грубі зловживання стосовно громадян України. Сподіваюся і на реакцію місцевої влади, яка зобов’язана створити умови та, у випадку порушень, діяти і належним чином відреагувати”, – додав омбудсмен.
Уповноважена з питань захисту державної мови та депутатка Одеської районної ради Ярослава Вітко-Присяжнюк теж висловилася стосовно випадку: “Скандал навколо учорашньої ситуації гучно розповзається мережею. Дуже різонув чийсь коментар із формулюванням “українськомовна спільнота Одеси”. Друзі, ми не спільнота й не меншина. Закон зобов’язує кожного громадянина України володіти державною мовою. Інші мови відповідно до законодавства ми знати не зобов’язані. А надавати послуги чи інформацію іншою мовою, знати яку ми не зобов’язані, є порушенням нашого права на отримання послуг та інформації державною мовою”.
Раніше Віталій Ступаєнко, організатор бізнес-заходу “Вечір нетворкінгу”, записав відео з вибаченнями, пояснивши свою поведінку “недоопрацюванням”.
- В Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером стався мовний конфлікт. Жінки попросили спікера розмовляти українською, але у результаті їх вивели з зали.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.