«Класична історія про граблі»: омбудсмен відреагував на скандал під час тренінгу в Одесі
Джерело: Тарас Кремінь у Facebook та Ярослава Вітко-Присяжнюк в Instagram
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь відреагував на скандал в Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером. Він назвав суперечку класичним випадком.
“Одеський мовний скандал – це класична історія про граблі, на які наступили організатори. Запросивши на захід людей, які вимагали забезпечити їхнє право на інформацію державною мовою, ініціатори “бізнес-заходу”, маючи іншомовних спікерів, порушили відразу декілька статей мовного закону і кримінального кодексу. Це, на жаль, та проблема, яка все ще є у свідомості малочисельної когорти зросійщених сучасників”, – написав Кремінь.
За його словами, цькування за мову і вигнання з публічної події є “предметом уваги правоохоронних органів”.
“Реакція буде жорсткою. Порушники будуть покарані. Нікому не дозволено такі грубі зловживання стосовно громадян України. Сподіваюся і на реакцію місцевої влади, яка зобов’язана створити умови та, у випадку порушень, діяти і належним чином відреагувати”, – додав омбудсмен.
Уповноважена з питань захисту державної мови та депутатка Одеської районної ради Ярослава Вітко-Присяжнюк теж висловилася стосовно випадку: “Скандал навколо учорашньої ситуації гучно розповзається мережею. Дуже різонув чийсь коментар із формулюванням “українськомовна спільнота Одеси”. Друзі, ми не спільнота й не меншина. Закон зобов’язує кожного громадянина України володіти державною мовою. Інші мови відповідно до законодавства ми знати не зобов’язані. А надавати послуги чи інформацію іншою мовою, знати яку ми не зобов’язані, є порушенням нашого права на отримання послуг та інформації державною мовою”.
Раніше Віталій Ступаєнко, організатор бізнес-заходу “Вечір нетворкінгу”, записав відео з вибаченнями, пояснивши свою поведінку “недоопрацюванням”.
- В Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером стався мовний конфлікт. Жінки попросили спікера розмовляти українською, але у результаті їх вивели з зали.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.