Кліматичні порушення провокують зміну кольору Світового океану – дослідження

Джерело: The Guardian

Дослідження Національного океанографічного центру Саутгемптонського університету, опубліковане в журналі Nature, показує, що океани на Землі з часом стають все зеленішими, ймовірно, через кліматичні зміни. Особливо це стосується районів у низьких широтах поблизу екватора.

“Причина, через яку ми схвильовані, полягає не в тому, що ми турбуємося про колір, а в тому, що колір є відображенням змін в стані екосистеми”, – пояснив автор дослідження Б.Б. Кел.

Попередні дослідження зосереджувалися переважно на змінах зелені океану – від зеленого хлорофілу в його планктоні – з метою відстеження тенденцій зміни клімату. Натомість команда Кела аналізувала більше 20 років спостережень із супутника NASA Modis-Aqua і шукала закономірності зміни відтінку океану за допомогою більш повного колірного спектру, включаючи червоний і синій.

Як повідомляється, планктон різних розмірів по-різному розсіює світло, а планктон з різним пігментом по-різному поглинає світло. Вивчення змін кольору може дати вченим більш чітке уявлення про зміни в популяціях планктону по всьому світу. Фітопланктон має вирішальне значення для екосистем океану, оскільки він лежить в основі більшості його харчових ланцюгів.

Порівнюючи ці зміни в кольорі з тими, які були запропоновані комп’ютерною моделлю, здатною імітувати вигляд океанів, вдалося з’ясувати, що якби глобального нагрівання через діяльність людини ніколи б не було, зміни виглядали б очевидними.

“У нас є зміни кольору, які значно проявляються майже в усьому океані тропіків або субтропіків”, – сказав Кел.

Зміни були виявлені більш ніж у 56% Світового океану – на площі, що є більшою, ніж увесь суходол на Землі.

За словами Кела, у більшості районів фіксується чіткий “ефект озеленення”, проте він зауважив, що існують також місця, де червоний або синій кольори посилюються або слабшають.

“Це не масивні зміни, що руйнують екосистему, вони можуть бути непомітними. Але це дає нам додатковий доказ того, що людська діяльність, ймовірно, впливає на великі частини глобальної біосфери таким чином, який ми не могли зрозуміти”, – розповів автор дослідження.

Своєю чергою, Майкл Дж. Беренфельд, дослідник продуктивності океану в Університеті штату Орегон, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що хоча це відкриття чітко документує ще один наслідок зміни клімату, дотепер незрозуміло, наскільки сильні ці зміни і що відбувається всередині океану, здатне їх провокувати.

“Найімовірніше, спостережувані тенденції пов’язані з паралельною зміною кількох факторів. Наприклад, потенційно зростаюча кількість мікропластику в океані, який, як і будь-які інші частинки, збільшує розсіювання світла”, – прокоментував Беренфельд.

При цьому він додав, що відповівши на ці питання, можна буде оцінювати екологічні та біогеохімічні наслідки.

У січні 2024 року NASA планує запустити передову супутникову місію під назвою Pace (планктон, аерозоль, хмара, екосистема океану), яка також буде вимірювати сотні кольорів в океані, а не кілька, продовжуючи дослідження, подібні до цього.

Росія запровадила комендантську годину у прикордонних районах біля Естонії. Водночас в естонському уряді заявили, що наразі не бачать прямої загрози для країни та не планують вживати заходів у відповідь.

Російське Міноборони 18 вересня представило важкий ударний гексакоптер “Мангас” як нову розробку, однак відкриті дані свідчать, що проєкт був відомий щонайменше за рік до цієї презентації.

Вчора та у ніч на 22 вересня підрозділи Сил оборони України уразили два важливі об’єкти нафтопереробної галузі РФ.

У двох громадах Вінницької області внаслідок російської атаки пошкоджені сім житлових будинків та школа.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.