Клірика УПЦ МП, який закликав вірян допомагати росіянам, засудили до 5 років тюрми

Зображення: СБУ

Джерело: СБУ

Настоятеля храму Дніпропетровської єпархії УПЦ МП, який підтримав повномасштабну війну Росії проти України, засудили до 5 років ув’язнення.

Під час проповідей він виправдовував повномасштабне вторгнення РФ та захоплення частини території України.

Також під час особистих розмов з прихожанами клірик переконував їх виїжджати до Росії або в тимчасово окуповані регіони України, щоб допомагати росіянам.

Разом із цим протоієрей очікував на захоплення Дніпропетровщини, про що неодноразово висловлювався під час спілкування з місцевими жителями.

Співробітники СБУ задокументували злочини фігуранта, і у вересні 2022 року затримали його у власному помешканні.

При обшуках у затриманого вилучили мобільні телефони, які він використовував для нав’язування кремлівської пропаганди.

Ініційовані Службою безпеки експертизи підтвердили факти підривної діяльності клірика на користь країни-агресорки.

На підставі зібраних доказів суд визнав зловмисника винним за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників) і призначив йому 5 років тюрми.

Вирок суду набув законної сили.

Клірику УПЦ МП, який влаштовував провокації у Києво-Печерській лаврі та діяв на користь Росії, повідомлено про підозру.
Служба безпеки заблокувала нові схеми ухилення від мобілізації та нелегального виїзду за кордон чоловіків призовного віку – однією з них скористався клірик УПЦ МП.
Печерський районний суд Києва на два місяці продовжив термін дії обов’язків щодо запобіжного заходу митрополиту УПЦ МП Павлу.

Уряд Литви продовжив до березня 2028 року тимчасовий захист для громадян України, котрі рятуються від війни. Цього разу запроваджується умова надання тимчасового захисту. Якщо особа підлягає призову на військову службу в Україні, вона має надати докази її проходження.

7 жовтня Європарламент ухвалив рекомендації щодо відносин із Китаєм, закликавши, зокрема, посилити тиск на Пекін через підтримку російської війни проти України та розширити обмеження проти тих, хто допомагає Москві обходити санкції.

До кінця 2026 року видатки російського бюджету на оборону можуть сягнути 17 трлн рублів — близько $199 млрд. Це приблизно на 40% більше, ніж уряд Росії закладав у бюджет наприкінці 2025 року, повідомили два джерела, близькі до російського уряду.

У ніч на 7 жовтня внаслідок масованого ракетного удару Росії пошкоджено територію Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві. У ніч на 7 жовтня внаслідок масованого ракетного удару Росії пошкоджено територію Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві.

7 жовтня посли країн ЄС погодили 22-й пакет санкцій проти Росії. До чорного списку внесуть більш як 1 500 компаній та фізичних осіб, пов’язаних з оборонним сектором. Передбачається, що пакет мають затвердити найближчим часом.