КМІС оприлюднив рейтинг електоральних симпатій: Залужний та Порошенко в лідерах (ОНОВЛЕНО)

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) отримані виданням “Цензор.НЕТ”.

У разі завершення повномасштабної війни, політичні сили, пов’язані з військовими та силовими лідерами, мають найвищі шанси на перемогу на виборах. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

За даними соціологів, відповідаючи на питання: “За яку партію українці готові голосувати після завершення військових дій?”, найбільшу підтримку отримала політична сила, пов’язана з Валерієм Залужним.

Так, за партію Валерія Залужного готові віддати свій голос 19,9% громадян, які вже визначилися зі своїм вибором. На другій позиції закріпилася “Європейська Солідарність” Петра Порошенка. Її підтримка становить 16,2%.

КМІС оприлюднив рейтинг електоральних симпатій: Залужний, Порошенко, Білецький в лідерах.

Варто зазначити, що протягом останнього року рівень підтримки цієї політичної сили зріс на 6,4%. Трійку лідерів замикає партія “Третя Штурмова бригада” Андрія Білецького, яку готові підтримати 11,9% респондентів.

Водночас блок чинного президента Володимира Зеленського демонструє значне зниження підтримки. Його готові підтримати лише 11,3% опитаних. Підтримка цієї політичної сили протягом року знизилася.

На п’ятому місці у рейтингу знаходиться партія Кирила Буданова. За неї готові проголосувати 10,4% громадян. Ця політична сила, навпаки, демонструє зростання своїх показників протягом року.

Крім п’яти лідерів, прохідний бар’єр мають шанси подолати ще дві політичні сили: “Розумна політика” Дмитра Разумкова: 8,7% та “24 серпня” Сергія Притули: 6,4%. Партії “Батьківщина” та “Азов” балансують на межі прохідного бар’єру.

Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у період із 26 листопада по 10 грудня.

ОНОВЛЕНО 17.12.2025:

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький у відповіді на запит “Українських новин” заявив, що інститут не може підтвердити достовірність електоральних рейтингів, які нещодавно розповсюдили медіа. Він пояснив, що організація принципово не оприлюднює жодних електоральних рейтингів, доки триває повномасштабна війна.

Грушецький підтвердив, що інститут може вивчати певні гіпотетичні сценарії майбутніх виборів, проте такі дослідження мають суто внутрішній аналітичний характер. Він акцентував на тому, що партнери завжди отримують чітке попередження про конфіденційність цих даних та заборону на їхнє публічне просування.

Керівник інституту також звернув увагу на те, що оприлюднена у ЗМІ інформація подана некоректно та вибірково. Зокрема, журналісти наводять лише відсотки серед тих, хто виявив готовність голосувати, ігноруючи дані від загальної кількості респондентів. Окрему увагу соціолог приділив проблемі формування списків.

“Наразі одна з ключових проблем – невідомий список учасників виборів, коли є сильний запит на нові сили. Тому соціологи часто, якщо і вивчають у закритому форматі питання рейтингів, ставлять щонайменше декілька гіпотетичних списків. У публікації ж бачимо лише один дуже гіпотетичний список”, – наголосив Антон Грушецький.

Президент США Дональд Трамп раніше застерігав, що Сполучені Штати можуть втрутитися, якщо режим в Ірані атакуватиме демонстрантів. Після цього з Ірану почали надходити повідомлення про загиблих і арешти.

Одна з мешканок багатоповерхівки поділилася щемливою історією про те, як після доби очікування її дім знову почав наповнюватися “життєдайним теплом” завдяки невтомній праці ремонтних бригад.

На Львівщині собака Найда, яку двічі переїхав 28-річний водій, померла перед першою складною операцією.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.