КМІС: половина українців вважають, що країна рухається в напрямку демократії, 41% – у бік авторитаризму
У новому опитуванні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеному у травні 2025 року, половина українців вважає, що країна рухається у бік розвитку демократії. Водночас 41% опитаних вбачають ознаки руху до авторитаризму.
Опитування проводилось на тлі повномасштабної війни, в умовах якої в Україні не проводяться вибори – 71% громадян виступають проти їхнього проведення до завершення бойових дій.
Серед тих, хто вважає, що країна стає менш демократичною, найчастіше згадують обмеження свободи слова та тиск на ЗМІ (18%), концентрацію влади в руках президента і його оточення (14%), незадоволення ухваленими рішеннями та загальним станом справ у країні (13%), корупцію (12%), діяльність ТЦК і мобілізацію (12%) та обмеження прав і свобод без конкретизації (12%). Значно рідше згадують відсутність виборів (4%) або переслідування опозиції (також 4%).
Джерело: КМІС
Аналітики КМІС зазначають, що перелік причин, які респонденти називають ознаками авторитаризму, доволі строкатий і часто узагальнений. Це може свідчити не стільки про діагноз політичної системи, скільки про форму висловлення критики на адресу влади.
Дані також демонструють сильну залежність оцінок політичного курсу від рівня довіри до президента Володимира Зеленського. Серед тих, хто йому не довіряє, понад 80% вважають, що Україна рухається до авторитаризму. Натомість серед тих, хто повністю довіряє главі держави, лише 7% поділяють цю думку – 76% говорять про розвиток демократії.
Загалом лише 7% населення прямо пов’язують авторитарні тенденції з відсутністю виборів або концентрацією влади, зазначають дослідники.
- Мер Києва Віталій Кличко заявив, що Україна рухається до авторитаризму і “у якийсь момент може перестати відрізнятися від Росії, де все залежить від примхи однієї людини”. Він додав, що “перетворити Україну на авторитарну державу просто так майже неможливо”, оскільки українці занадто волелюбні для цього.
Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом.
Під час війни дитина може жити у режимі “насторожі” тижнями й місяцями. Сирени, укриття, переїзди, напруга дорослих поруч – все це відбивається на моральному стані малечі. Дитячий мозок переключається на виживання: увага “стрибає”, пам’ять підводить, а реакції стають різкішими.
Німеччина та Франція закликали до надання Україні «символічних» пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією
Українські оборонці у ніч на 20 квітня атакували критичну інфраструктуру росіян — під удар потрапили НПЗ у Туапсе, нафтобаза у тимчасово окупованому Криму, десантні кораблі та склади озброєння.