КМІС: половина українців вважають, що країна рухається в напрямку демократії, 41% – у бік авторитаризму
У новому опитуванні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеному у травні 2025 року, половина українців вважає, що країна рухається у бік розвитку демократії. Водночас 41% опитаних вбачають ознаки руху до авторитаризму.
Опитування проводилось на тлі повномасштабної війни, в умовах якої в Україні не проводяться вибори – 71% громадян виступають проти їхнього проведення до завершення бойових дій.
Серед тих, хто вважає, що країна стає менш демократичною, найчастіше згадують обмеження свободи слова та тиск на ЗМІ (18%), концентрацію влади в руках президента і його оточення (14%), незадоволення ухваленими рішеннями та загальним станом справ у країні (13%), корупцію (12%), діяльність ТЦК і мобілізацію (12%) та обмеження прав і свобод без конкретизації (12%). Значно рідше згадують відсутність виборів (4%) або переслідування опозиції (також 4%).
Джерело: КМІС
Аналітики КМІС зазначають, що перелік причин, які респонденти називають ознаками авторитаризму, доволі строкатий і часто узагальнений. Це може свідчити не стільки про діагноз політичної системи, скільки про форму висловлення критики на адресу влади.
Дані також демонструють сильну залежність оцінок політичного курсу від рівня довіри до президента Володимира Зеленського. Серед тих, хто йому не довіряє, понад 80% вважають, що Україна рухається до авторитаризму. Натомість серед тих, хто повністю довіряє главі держави, лише 7% поділяють цю думку – 76% говорять про розвиток демократії.
Загалом лише 7% населення прямо пов’язують авторитарні тенденції з відсутністю виборів або концентрацією влади, зазначають дослідники.
- Мер Києва Віталій Кличко заявив, що Україна рухається до авторитаризму і “у якийсь момент може перестати відрізнятися від Росії, де все залежить від примхи однієї людини”. Він додав, що “перетворити Україну на авторитарну державу просто так майже неможливо”, оскільки українці занадто волелюбні для цього.
Глава Росії Володимир Путін особисто доручив активізувати диверсійні операції проти країн НАТО, повідомили європейські посадовці, обізнані з висновками американських спецслужб. За даними WSJ, невдала атака із застосуванням дронів в аеропорту німецького Лейпцига 4 серпня стала однією з перших акцій у межах цієї кампанії.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість капітуляції України на тлі тиску США на Київ. За його словами, ФРН спільно з іншими європейськими країнами готові до переговорів у будь-який момент.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів – це стало наслідком домовленості з президентом США Дональдом Трампом.
У Києві внаслідок ранкової російської атаки загинули двоє людей, ще одна людина постраждала.
Європейські лідери на тлі загострення відносин між президентами Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським й послаблення американської підтримки Києва мають намір провести власні переговори з Кремлем щодо припинення війни. Як стверджує міжнародний оглядач Financial Times Гідеон Рахман, уже найближчим часом може відбутися телефонна розмова між лідерами європейських країн і главою Росії Володимиром Путіним.