КНДР глушить GPS на Корейському півострові другий день поспіль

Джерело: Yonhap

У суботу, 9 листопада, Північна Корея другий день поспіль влаштувала атаки з глушіння GPS, від яких постраждали кілька кораблів і десятки цивільних літаків, повідомили південнокорейські військові.

За повідомленням Об’єднаного комітету начальників штабів (“JCS”), атаки були проведені в районах північнокорейських міст Хеджу і Кесон.

Військові операції та техніка не постраждали, згідно з повідомленням комітету.

“Північна Корея повинна негайно припинити провокацію з використанням GPS”, – заявили в JCS.

Вони також наголосили, що відповідальність за будь-які наслідки лежатиме на Пхеньяні.

Зазначається, що атаки цього тижня супроводжувалися слабшим сигналом у порівнянні з інцидентами наприкінці травня – початку червня поблизу північно-західних прикордонних районів. У червні Південна Корея звернулася до Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та Міжнародної морської організації (ІМО) з проханням відреагувати на порушення.

Водночас ІКАО висловила “серйозну стурбованість” діями КНДР, вперше офіційно згадуючи країну у своїх рішеннях.

ЗМІ з посиланням на українські та американські джерела повідомили, що північнокорейські солдати вступили у свій перший бій проти України на боці РФ на Курському напрямку.
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не виключив прямого постачання озброєння до України.
За даними аналітиків, Південна Корея повідомила про ймовірну готовність посилити підтримку України на тлі інформації про розгортання північнокорейських військ біля кордону України з боку Росії.

Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.

У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.

Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.

Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.

За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.