Колишня перекладачка Путіна матиме ключову роль у спостереженні за виборами в Угорщині
Джерело: The Guardian
Угорські правозахисні групи стурбовані щодо призначення колишньої перекладачки очільника Кремля Володимира Путіна на ключову роль у міжнародній місії зі спостереження за виборами в Угорщині.
Дар’я Боярська, яка багато років працювала в МЗС Росії та перекладала на численних зустрічах високого рівня, включаючи зустріч між Путіним та Дональдом Трампом, зараз є старшою радницею Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ) у Відні. Вона координує місію цієї організації зі спостереження за парламентськими виборами в Угорщині наступного місяця.
Це голосування може покласти край прем’єрству Віктора Орбана після 16 років перебування при владі. Були численні звинувачення в тому, що Росія розгортає ресурси для підвищення шансів Орбана на виборах.
Боярська запросила представників громадських організацій на закриту зустріч наступного тижня в Будапешті, щоб поділитися своїми побоюваннями щодо угорського політичного ландшафту. Зустріч має закласти основу для більшої моніторингової місії.
“Такі зустрічі часто передбачають обмін дуже конфіденційною інформацією щодо політичного тиску, ризиків маніпуляцій з виборами та загроз, перед якими постають правозахисники та журналісти“, – написала співголова Угорського Гельсінського комітету Марта Пардаві.
За її словами, незалежно від того, чи зберегла Боярська зв’язки з РФ, “навіть думка про те, що до конфіденційних переговорів можуть отримати доступ зловмисні зовнішні суб’єкти”, завадить правозахисникам вільно висловлюватися.
Пардаві звернулася до ОБСЄ з проханням розглянути питання негайного усунення Боярської від спостереження за виборами в Угорщині та забезпечити, щоб вона не мала доступу до конфіденційної інформації.
У відповідь італійський генеральний секретар ПА ОБСЄ Роберто Монтелла заявив, що лист Пардаві мав “наклепницький характер”. Він сказав, що особисто обрав Боярську для участі в місії до Угорщини та сказав, що вона користується його “повною довірою”.
За словами посадовця, зовнішній аудитор розслідував справи Боярської у 2023 році та дійшов “однозначного” висновку, що звинувачення проти неї є необґрунтованими.
Разом з тим, наприкінці 2022 року Польща оголосила Боярську персоною нон грата напередодні зустрічі ПА ОБСЄ в країні, заявивши, що її присутність “становитиме загрозу державній безпеці”.
Записи про подорожі, доступні в оприлюднених російських базах даних, свідчать про те, що вона продовжує регулярно відвідувати Росію після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
- За даними медіа, віцепрезидент США Джей Ді Венс планує відвідати Угорщину найближчими днями, щоб висловити підтримку прем’єр-міністру країни Віктору Орбану перед складними виборами.
- На одному з передвиборчих мітингів партії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з’явився український військовополонений, якого раніше звільнили з російського полону. Його участь у заході викликала запитання щодо можливого використання теми полонених у політичній кампанії напередодні парламентських виборів.
- Лідер угорської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр заявив, що чинний прем’єр-міністр країни Віктор Орбан хоче вплинути на майбутні вибори й використовує для цього агентів російської військової розвідки (ГРУ).
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що Росія вже веде гібридну війну проти європейських країн, котрі підтримують Україну. Мовиться про диверсії, провокації та шпигунство.
Уряд Італії наразі не бачить жодних ознак того, що Росія могла бути причетна до вибуху на заводі боєприпасів KNDS у Коллеферро поблизу Рима. Міністр оборони Гвідо Крозетто заявив, що на цьому етапі інцидент виглядає як внутрішня проблема підприємства.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш вибачився після того, як під час походу на Лису гору зірвав кілька квітів у природоохоронній зоні. Він заявив, що готовий сплатити штраф, якщо з’ясується, що порушив закон.
Президент США Дональд Трамп пригрозив військовими діями проти Оману, якщо країна перешкоджатиме американській блокаді іранських суден в Ормузькій протоці.
Серія сильних хвиль спеки та масштабна посуха поставили аграрний сектор Європи у ситуацію, яку фермерські організації називають безпрецедентною. Найбільше постраждали овочі, зернові та кормові культури, а в окремих регіонах урожайність скоротилася на 40-60% і більше.