«Комплекс Чемберлена»: В’ятрович зреагував на мирний план Гончаренка
Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook
4 жовтня народний депутат та історик Володимир В’ятрович розкритикував пропозиції нардепа Олексія Гончаренка стосовно поетапного припинення повномасштабної війни через переговори з Росією.
В’ятрович назвав проблему таких текстів не лише у конкретних пропозиціях, а й у просуванні, “небезпечної ілюзії”, що з Росією можна домовитися, задовольняючи її вимоги.
Він нагадав, що українці вже проходили це не раз у відносинах із Росією. Окрім того, так само намагалися зрозуміти Гітлера й зупинити його поступками. Результат, додав політик, виявлявся протилежним до заявлених цілей: “ще більше крові й руїн”.
Нардеп погодився, що безальтернативний шлях, окрім боротьби, може лякати. Втім, запевнив, що усвідомлення ілюзорності усіх інших пропозицій здатне “зробити нас сильнішими й зрештою допомогти переламати ситуацію на нашу користь”.
Окремо він звернувся до історичного прикладу британського прем’єра Невілла Чемберлена, який після домовленостей із Гітлером заявляв про досягнення миру.
Чемберлен не вберіг Британію від війни: за два роки після його фальшивих запевнень про мир німецькі бомби вже падали на британські міста. До перемоги Британію привів Черчилль — лідер, який не обіцяв легкого миру, а прямо говорив про “кров, тяжку працю, сльози й піт”.
Зауважимо, у своїй статті Гончаренко пропонує не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Серед пріоритетів він називає безпеку на морі, енергетику, захист інфраструктури та поступове звуження бойових дій до Донбасу. Для кожної домовленості, за його задумом, мають бути Україна, Росія та третя сторона-гарант, зацікавлена у виконанні угоди. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо народний обранець допускає, що Україна може почати говорити про нейтральність.
Про умови можна домовитися. Співпраця з НАТО триває так само, як і зараз. Переозброєння триває. А на утримання армії створюється спільний європейський бюджет і гарантами виступають ті країни, яким наша армія потрібна для захисту їхніх власних кордонів, — зазначає він.
Разом з тим, питання Донбасу він називає “найскладнішим”. І пропонує узгоджувати варіанти вже після основних переговорів.
Найчастіше я чую, що Росія не хоче домовлятися. Прямо зараз справді не хоче. У них перевага в дронах, стабільніша економіка і вони ще навіть не оголошували загальної мобілізації. Але так, щоб хтось узагалі нічого не хотів, не буває. У кожного є свої інтереси, — вважає Гончаренко.
Водночас “головною” метою” усіх запропонованих варіантів він називає мир.
Читайте також: Ми – заручники виборів 2019-го: «мир за будь-яку ціну» – це боротьба не за мир, а за виборця
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позиція Росії після зустрічі представників двох країн свідчить про відсутність готовності Москви до серйозних переговорів щодо завершення війни проти України.
- Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що новий раунд переговорів щодо миру у тристоронньому форматі може відбутися у жовтні.
- Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ не припинятиме бойові дії проти України на час можливих мирних переговорів.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.