Конфлікти з регіоналами, Майдан, Верховна Рада: що варто знати про вбитого Андрія Парубія

Джерело: “Чесно“, “LB.ua

В суботу, 30 серпня, стало відомо про вбивство Андрія Парубія — народного депутата Верховної Ради 6, 7, 8 і 9 скликань, ексголови Верховної Ради та екссекретаря РНБО.

Політик народився 31 січня 1971 року в Червонограді Львівської області. Закінчив історичний факультет ЛНУ ім.І.Франка та аспірантуру Національного університету “Львівська Політехніка” за фахом “політологія та соціологія”. У 1987-1991 роках був лаборантом та старшим лаборантом у кількох археологічних експедиціях Інституту суспільних наук АН СРСР.

Парубій був керівником націоналістичної молодіжної організації — Товариство “Спадщина” (1988). Брав участь в національно-визвольному русі, організовував перші в Україні пікети. У 1989 його арештували за організацію несанкціонованого мітингу.

На початку 90-х став будувати політичну кар’єру — спочатку у Львівській облраді, а згодом і у Верховній Раді України. Протягом неї Парубій дотримувався проукраїнської позиції.

Він брав активну участь в “Помаранчевій революції”, під час подій листопада-грудня 2004 був комендантом Українського дому в Києві. Нагороджений пам’ятним знаком “Визначному учаснику Помаранчевої революції”.

У 2010 році Парубій звертався до Європарламенту, аби вони переглянули свою негативну реакцію на рішення експрезидента України Віктора Ющенка надати Степану Бандері звання Героя України.

Того ж року Генпрокуратура часів президента-втікача Віктора Януковича намагалась зняти з Парубія недоторканість та відкрити справу через кидання димових шашок та яєць у залі парламенту. Події у Раді відбувались на фоні ратифікації сумнозвісних “харківських угод” про продовження перебування Чорноморського Флоту Росії у Криму на 25 років.

У 2012 році Парубій був ініціатором масштабної бійки у Верховній Раді, яку розпочав аби зірвати розгляд скандального “мовного закону” регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова.

У 2013-2014 році під час Революції Гідності був комендантом Майдану, керівником Самооборони Майдану.

Джерело: Петро Порошенко

З лютого по серпень 2014 року обіймав посаду секретаря РНБО.

Того ж року Парубій обрався до Верховної Ради 8 скликання від “Народного фронту”, був першим заступником Голови Верховної Ради України та членом Політичної та Військової рад партії. Керував БО “Благодійний фонд підтримки добровольців”.

Також 2014 року проти Парубія скоїли замах з використанням бойової гранати. Згодом у МВС повідомили, що замах готував співробітник УДО часів Януковича.

У 2016 році Парубія обрали головою Верховної Ради.

У тому ж році, згідно з декларацією політика, сім’я Парубія жила лише на одну зарплату. Зарплата Парубія складала 78 122 гривні. Своєю чергою сім’я Парубія заробила 39 776 гривень, з яких 28 307 гривень склала зарплата, 11 469 гривень – страхові виплати. Таким чином загальний дохід сім’ї за рік склав менш як 120 тисяч гривень. Окрім цього Парубій не володів нерухомістю.

У 2019 році політик критикував тоді ще кандидата у президенти Володимира Зеленського й називав його “модернізованою версією Януковича”. Після президентських виборів Парубій неодноразово вступав в конфлікти із Зеленським та відмовляв у проведенні позачергових засідань.

Того ж року його обрали народним депутатом 9 скликання від партії “Європейська Солідарність”. Також він був членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Європейські лідери офіційно відреагували на мирний план президента США Дональда Трампа щодо України. Заявляють, що підтримують мирні зусилля Штатів, але план потребує доопрацювання.

Щорічно у четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цьогоріч подія випадає на 22 листопада.

На тлі появи мирного плану США, який передбачає значні поступки Росії, президент України Володимир Зеленський звернувся до українського народу.

Українські військові прокоментували обстановку на Гуляйпільському напрямку. Кажуть, ситуація досить напружена, але оточення немає.

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений на честь початку двох революцій – Помаранчевої (2004 рік) та Революції Гідності (2013 рік).