Контррозвідка Норвегії розслідує виток інформації про лауреатку Нобелівської премії
Джерело: Bloomberg.
Норвезька служба нацбезпеки (NSM) почала розслідувати незвичний стрибок ставок на цьогорічного лауреата Нобелівської премії миру.
Існують підозри, що ім’я переможця могли злити до офіційного оголошення.
Розслідування почалося після того, як ставки на платформі Polymarket різко зросли за кілька годин до того, як стало відомо, що лауреаткою премії миру 2025 року стала венесуельська опозиціонерка Марія Коріна Мачадо, відома своєю боротьбою за демократію.
Директор Нобелівського інституту Крістіан Берг Харпвікен підтвердив, що установа співпрацює зі службою безпеки, але не розкрив подробиць.
Харпвікен раніше припускав, що підозріле зростання ставок може бути наслідком кібершпигунства, і повідомив, що до справи залучено зовнішніх експертів.
За словами представників інституту, це не перший випадок кібератак. Раніше сайт Нобелівської премії вже неодноразово зазнавав хакерських зламів.
Так, у 2021 році під час церемонії вручення премій відбулася масштабна DDoS-атака, а ще у 2010-му після вручення нагороди китайському дисиденту Лю Сяобо інститут також став мішенню кіберзлочинців.
Варто зазначити, що Нобелівський комітет працює в умовах суворої конфіденційності – імена кандидатів і деталі вибору лауреатів зберігаються в таємниці протягом 50 років.
Зауважимо, що норвезька служба нацбезпеки NSM відповідає за захист цифрової інфраструктури країни, протидію шпигунству, саботажу, тероризму та гібридним загрозам. Участі поліції безпеки PST у цьому розслідуванні наразі немає.
- Норвезький нобелівський комітет, який присуджує Нобелівську премію миру, провів останнє засідання у понеділок – за день до оголошення переможця 2025 року. Як повідомили в Нобелівському інституті, рішення ухвалили ще до домовленості між Ізраїлем і ХАМАС про припинення вогню, укладеної під тиском президента США Дональда Трампа.
- Венесуела оголосила, що закриє своє посольство в Осло, через кілька днів після того, як лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо отримала Нобелівську премію миру.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.