Корупційна справа Міндіча: чому «Кварталу 95» не вдається дистанціюватися

Зеленський породив “Квартал 95” – він же його і уб’є.

Слова вище – це перефразована цитата з твору Миколи Гоголя “Тарас Бульба”. Тільки у Гоголя драматичний герой убив свого сина свідомо та за зраду, а от президент убиває своє дітище несвідомо та за вірність. Бо що може бути гіршим за віроломство? Лояльність, яка вироджується в корупційний фарс, де “гострі” жарти про опонентів обертаються пачками доларів у кишенях соратників. Виявилося, що дружба з президентом – це не лише прайм-тайм на провідних (подекуди – єдиних) каналах держави, захист від ТЦК, можливість виїжджати за кордон під приводом “культурної дипломатії” й інші плюшки в стилі “своїм можна”. Це ще й моменти, коли репутація, якою б заброньованою вона не здавалася – від КВНу до ОП, – починає тріщати по швах, як той “бронежилет” від фірми соратників, що розсипається від першого пострілу.

На тлі гучного корупційного скандалу з Тимуром Міндічем, співвласником студії “Квартал 95” (юридично контролює 50% активів), якого НАБУ та САП звинувачують в організації схеми мільярдних хабарів у сфері енергетики (зокрема, через “Енергоатом” та зв’язки з ексміністром Галущенком), у надсиланні грошей у Росію та нанесенні незагойних ран державі, студія намагається дистанціюватися від подій – ніби Міндіч не їхній акціонер, а випадковий статист. Студія навіть закликала не згадувати про “Квартал 95” у “спекулятивних чи політизованих контекстах”, хоча сама на цьому побудувала цілу медіаімперію! Бо що може бути спекулятивнішим, ніж їхні висміювання українців, відмивання потрібних політиків і “мочіння” неугодних? “Квартал”, який перетворив цілий серіал на президентську кампанію, раптом поводиться, як “мамка” у борделі, яка вирішила вдати з себе цнотливу.

А тепер уявіть: тисячі годин аудіозаписів, де “відсотки” від держконтрактів на мільярди гривень обговорюються так само буденно, як сценарій для “Вечірнього Кварталу”. І це не фантазія – НАБУ задокументувало все: від обшуків у “Енергоатомі” до філії “Атоменергомаш”, де Галущенко та його оточення плели мережу, що тягнеться аж до часів Деркача. Міндіч, до речі, не просто “бізнесмен” – це смотрящий Єрмака, колега Шурми в ОП і подільник того самого “Француза” Мужеля у схемі з Одеським припортовим заводом на 345 млн грн за два тижні. А ще на його совісті – контракти на неякісні бронежилети для ЗСУ, які розвалюються, як репутація студії під обстрілом фактів.

За інформацією з відкритих джерел, саме Міндіч познайомив майбутнього президента з бізнесменом Ігорем Коломойським, чиї ресурси стали соціальним ліфтом, що стрімко підкинув студію вгору – від КВНу до “Слуги народу”, а звідти до Банкової. Саме на броньованому авто Міндіча президент їздив під час передвиборчої кампанії 2019-го, уникаючи тарифних “пасток” Порошенка, про які жартували в кожному номері. Саме на квартирі Міндіча Володимир Зеленський святкував День народження у розпал коронавірусних шатдаунів, коли людям забороняли гуляти в парках із дітьми. Складно сумніватися, що Міндіч – близький соратник Володимира Олександровича. Так само складно – що він міг діяти самостійно. Цю думку озвучив і Коломойський, який знає його вже третій десяток років. Він наголосив, що вважає юриста-утікача “стрілочником”, тобто цапом-відбувайлом, на якого повісили всіх собак, аби прикрити високопоставлену особу, оскільки сам Міндіч не здатен керувати такими схемами. Хто саме відповідальний, бізнесмен не уточнив. Але ми ж знаємо: у “Кварталі” інтриги – це коли Зеленський грає президента, а корумпована дійсність “грає” український народ.

І цей самий Міндіч утік з України за лічені години до обшуків – як герой трагікомедії, що тікає від фіналу, де його “відсотки” обертаються кайданками. Схема включала не просто хабарі, а систематичний грабунок: від “Енергоатома” до потоків, пов’язаних із Росією, де гроші йшли туди, куди не мали б – на підтримку агресора, поки фронт у страшному дефіциті. Це не перший удар по репутації студії, але він може стати таким, з якого буде вкрай складно вибратися. Бо одна справа – антиукраїнські наративи до 2019 року: “Схід vs Захід”, “старший брат із Росії”, гомофобні жарти, загравання з Януковичем, “сеньйор-Голодомор”, “Україна – акторка фільмів для дорослих”. Одна – плагіат у Zwyntar або переписані анекдоти, що вже шостий рік не смішать нікого, крім ОП. Одна – політичні замовлення: заборона з 2019-го критикувати президента чи його політичну силу, лишаючи простір для примітивних жартів типу “сіськадовська” чи сценок про Кличка. А інша – корупція тоді, коли вся країна живе за графіками ДТЕК; коли пачки доларів на фото контрастують із тим, що середньої зарплати на їжу та ліки вже давно не вистачає. Обстріли, проблеми на фронті, щоденні некрологи – і тут команда “Кварталу 95”, пов’язана зі скандальною постаттю, не просто наступила на мозоль. Замість вибачення вона плюнула народу в обличчя, заявивши: “Не боїмося” і “не спекулюйте брендом”. Бо що може бути страшнішим за правду? Хіба що те, що “Квартал” – це не сатира, а PR-машина, де жарти про корупцію закінчуються на хабарях для соратників.

І сама ситуація з пов’язаними із засновниками “Кварталу 95” особами, і відповідь студії в стилі “ми вас усіх за дурнів маємо” є викликом як для самої студії, так і для українців. Що вони мали б зробити? Створити гостру сценку щодо Зеленського та Міндіча, “викриваючи” гумором корупцію – як колись сміялися над попередніми президентами. Зрештою, з Ющенка вони кепкували за “помаранчеву слабкість”, з Януковича до Майдану – за “донбаський акцент” (але це був радше флірт), з Порошенка – за все на світі. А Зеленського? Лише м’які підколки про “новачка”, що швидко переросли в самоцензуру. Пора бодай вдати з себе об’єктивних – або бодай посміятися над собою, як у номері про “кварталізацію влади”. Але цього не буде. І йдеться не про моральний компас, що давно іржавіє в шафі з реквізитом. Питання шкурне: комфорт життя “під крилом” боса значно важливіший за українців, які платять за цей комфорт своїми податками – і життями. “Квартал” розуміє, як тяжко Зеленський зараз реагує на будь-яку критику – і ризикувати не хоче. Це страшніше, ніж сценки про дикцію покійного Андрія Парубія чи “бандерівців з вилами”.

Зараз митці закликають бойкотувати новорічний випуск “Вечірнього Кварталу” – і це не просто жест, а сигнал: люди на межі. Наприклад, львівський хор “Гомін”, співачки KOLA та DOROFEEVA відмовилися від участі, пославшись на етичні міркування через корупційний скандал. Їхні дії кажуть більше за будь-які слова: “ні” бренду, який продав душу за прайм-тайм. “Квартал 95” у відповідь змінив формат афіш, прибравши імена артистів – нібито щоб не наражати їх “на зайвий інформаційний тиск”. Якщо коротко: Монатік, Антитіла, Позитив, Ірина Білик, Drevo (а вони були на попередній версії) обрали мовчати й чекати, поки скандал вщухне. До Нового року все й забудеться, еге ж? А там можна буде зі сцени вигукнути щось патріотичне – “За ЗСУ!”, “Слава Україні!” – і от репутація відновлена. Такий він – інститут репутації в Україні: розрахований на пам’ять золотих рибок. Три кола навколо акваріума – і все забуто. Як колись забулася агітація за Януковича (пані Ірино, не повторюйте старих помилок).

Лише за українцями вибір: дивитися на Новий рік пошлі жарти “Кварталу” про коханок, п’яні пригоди й “ухилянтів”, чи, може, поставити якийсь сімейний фільм про цінності добра та любові. Світ недосконалий, і навіть після цього “Квартал” будуть дивитися – так само, як після вторгнення чимало людей слухають російську музику й дивляться російські серіали. Але таких поціновувачів меншатиме. Зрештою, “Квартал” не виживе без глядача, так само як політики – без виборців. Рано чи пізно “і це мине також”, як було написано на персні Соломона. Тільки от слова на могилі студії будуть гіркі: “Тут лежить гумор, що продався у найтяжчі для глядачів часи”.