Країни Африки, Азії та Латинської Америки вимагають рівного голосу у регулюванні ШІ

Джерело: Reuters.

Штучний інтелект став однією з центральних тем цьогорічних дискусій в ООН, причому країни, що розвиваються, дедалі активніше вимагають права впливати на правила його використання. Представники Африки, Азії та Латинської Америки застерігають: якщо технології й надалі створюватимуться та регулюватимуться переважно у заможних державах, глобальна нерівність може лише посилитися.

Міністерка закордонних справ Демократичної Республіки Конго Терез Кайіквамба Вагнер наголосила, що менш заможні країни не повинні залишатися лише споживачами чужих розробок.

“Країни, що розвиваються, не можна зводити до ролі простих користувачів технологій, створених деінде. Вони також не повинні бути лише отримувачами стандартів і норм, у формуванні яких не брали належної участі”, – заявила вона.

За її словами, важливо не допустити, щоб технологічні зміни XXI століття повторили економічні дисбаланси минулих десятиліть.

Масштаб інтересу до теми ШІ в ООН різко зріс. Міністр закордонних справ Бангладеш Халілур Рахман звернув увагу, що ще чотири роки тому про штучний інтелект у Генеральній асамблеї згадували лише п’ять делегацій, тоді як цього року тему порушили вже 128.

“Багато хто говорив про ШІ як про питання управління: хто його створює, хто отримує вигоду? Хто несе ризики і хто відповідає, коли завдається шкода?” – сказав Рахман.

При цьому для країн, що розвиваються, технологія несе не лише ризики. За оцінками Світового банку, за умови швидкого розвитку енергетики, зв’язку та навичок ШІ може дозволити окремим державам пройти за десять років шлях розвитку, який раніше займав би століття. МВФ у липні також оцінював, що за сприятливих умов технологія здатна збільшити економіку країн Африки на південь від Сахари приблизно на 4% упродовж наступного десятиліття.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш провів паралель між дискусіями про штучний інтелект та кліматичну кризу. На його думку, в обох випадках країни, що розвиваються, повинні мати однакове право голосу з найбагатшими державами.

“Кліматична криза перетворилася з далекого попередження на щоденну реальність, а штучний інтелект рухався з такою швидкістю, що застав зненацька навіть тих, хто його створив”, – заявив він.

Гутерреш назвав ці проблеми частинами однієї історії – про розподіл влади, доступ до неї та наслідки її використання.

На цьому тлі позиція президента США Дональда Трампа суттєво відрізняється. Він публічно применшує ризики ШІ та під час виступу в ООН порівняв застереження щодо технології з попередженнями про глобальне потепління, назвавши їх перебільшеними. Прем’єр-міністр Белізу Джон Брісеньйо натомість наголосив, що результат залежатиме від того, як саме світ керуватиме новою технологією.

“За належного управління ШІ може розширити доступ до знань і покращити державні послуги. За поганого – він може поглибити нерівність, зробити критичні системи вразливими, витіснити працівників і залишити країни, що розвиваються, залежними від технологій та правил, створених деінде”, – заявив він.

Компанія OpenAI вибачилася перед Австралією після того, як один із її ШІ-агентів у червні отримав несанкціонований доступ до урядового порталу Medicare Statistics Reporting Service.
Джеффрі Хінтон, Йошуа Бенжіо та керівники OpenAI й Anthropic попередили уряди про сценарій, за якого штучний інтелект почне настільки швидко вдосконалювати власні системи, що роки технологічного прогресу можуть стиснутися до кількох місяців.