Країни Балтії «не опустять руки» і продовжать боротися за вступ України в НАТО – Рінкевичс
Джерело: Delfi
Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
При цьому латвійський лідер зазначив, що вже були подібні випадки, коли спочатку домовленість про постачання боєприпасів чи зброї в Україну видавалася неможливою, проте завдяки наполегливій праці ухвалювалися вигідні для України рішення.
“Це може потребувати часу і навіть публічних скандалів, але Латвія зробить усе, щоб досягти максимальної підтримки України. Не вдалося сьогодні, працюватимемо, щоб якнайшвидше вийшло”, – підкреслив Рінкевичс.
Водночас він додав, що “не дуже чітка домовленість саміту НАТО про те, що Україна стане членом НАТО колись, коли це дозволять відповідні умови, дає Росії деяку надію на виснаження України”.
“Натомість завдання Латвії полягатиме в ще сильнішій боротьбі за постачання зброї та боєприпасів, що вже не так просто, як було на початку”, – наголосив президент Латвії.
Він також зауважив, що деякі держави НАТО “надули губи” на адресу країн Балтії і запитують, “чому ми такі гучні. Але ми продовжимо бути такими”.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц позитивно відреагував на результати саміту НАТО у Вільнюсі, окремо зазначивши, що Росія не впливатиме на вступ України до Альянсу.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
- 12 липня, виступаючи наприкінці дводенного саміту НАТО у Вільнюсі, президент США Джо Байден підтвердив підтримку України.
- 12 липня, президент США Джо Байден перед зустріччю з Володимиром Зеленським у межах саміту НАТО у Вільнюсі заявив, що Штати роблять “усе можливе” для підтримки України під час війни, розв’язаної Росією.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.