Країни Балтії «не опустять руки» і продовжать боротися за вступ України в НАТО – Рінкевичс
Джерело: Delfi
Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
При цьому латвійський лідер зазначив, що вже були подібні випадки, коли спочатку домовленість про постачання боєприпасів чи зброї в Україну видавалася неможливою, проте завдяки наполегливій праці ухвалювалися вигідні для України рішення.
“Це може потребувати часу і навіть публічних скандалів, але Латвія зробить усе, щоб досягти максимальної підтримки України. Не вдалося сьогодні, працюватимемо, щоб якнайшвидше вийшло”, – підкреслив Рінкевичс.
Водночас він додав, що “не дуже чітка домовленість саміту НАТО про те, що Україна стане членом НАТО колись, коли це дозволять відповідні умови, дає Росії деяку надію на виснаження України”.
“Натомість завдання Латвії полягатиме в ще сильнішій боротьбі за постачання зброї та боєприпасів, що вже не так просто, як було на початку”, – наголосив президент Латвії.
Він також зауважив, що деякі держави НАТО “надули губи” на адресу країн Балтії і запитують, “чому ми такі гучні. Але ми продовжимо бути такими”.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц позитивно відреагував на результати саміту НАТО у Вільнюсі, окремо зазначивши, що Росія не впливатиме на вступ України до Альянсу.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
- 12 липня, виступаючи наприкінці дводенного саміту НАТО у Вільнюсі, президент США Джо Байден підтвердив підтримку України.
- 12 липня, президент США Джо Байден перед зустріччю з Володимиром Зеленським у межах саміту НАТО у Вільнюсі заявив, що Штати роблять “усе можливе” для підтримки України під час війни, розв’язаної Росією.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії через міни та вибухонебезпечні залишки війни в Україні постраждали 1 645 цивільних людей, серед них 170 дітей.
Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.
Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.
На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.
НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.