Країни Балтії «не опустять руки» і продовжать боротися за вступ України в НАТО – Рінкевичс
Джерело: Delfi
Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
При цьому латвійський лідер зазначив, що вже були подібні випадки, коли спочатку домовленість про постачання боєприпасів чи зброї в Україну видавалася неможливою, проте завдяки наполегливій праці ухвалювалися вигідні для України рішення.
“Це може потребувати часу і навіть публічних скандалів, але Латвія зробить усе, щоб досягти максимальної підтримки України. Не вдалося сьогодні, працюватимемо, щоб якнайшвидше вийшло”, – підкреслив Рінкевичс.
Водночас він додав, що “не дуже чітка домовленість саміту НАТО про те, що Україна стане членом НАТО колись, коли це дозволять відповідні умови, дає Росії деяку надію на виснаження України”.
“Натомість завдання Латвії полягатиме в ще сильнішій боротьбі за постачання зброї та боєприпасів, що вже не так просто, як було на початку”, – наголосив президент Латвії.
Він також зауважив, що деякі держави НАТО “надули губи” на адресу країн Балтії і запитують, “чому ми такі гучні. Але ми продовжимо бути такими”.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц позитивно відреагував на результати саміту НАТО у Вільнюсі, окремо зазначивши, що Росія не впливатиме на вступ України до Альянсу.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
- 12 липня, виступаючи наприкінці дводенного саміту НАТО у Вільнюсі, президент США Джо Байден підтвердив підтримку України.
- 12 липня, президент США Джо Байден перед зустріччю з Володимиром Зеленським у межах саміту НАТО у Вільнюсі заявив, що Штати роблять “усе можливе” для підтримки України під час війни, розв’язаної Росією.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.