Країни Балтії «не опустять руки» і продовжать боротися за вступ України в НАТО – Рінкевичс

Джерело: Delfi

Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.

При цьому латвійський лідер зазначив, що вже були подібні випадки, коли спочатку домовленість про постачання боєприпасів чи зброї в Україну видавалася неможливою, проте завдяки наполегливій праці ухвалювалися вигідні для України рішення.

“Це може потребувати часу і навіть публічних скандалів, але Латвія зробить усе, щоб досягти максимальної підтримки України. Не вдалося сьогодні, працюватимемо, щоб якнайшвидше вийшло”, – підкреслив Рінкевичс.

Водночас він додав, що “не дуже чітка домовленість саміту НАТО про те, що Україна стане членом НАТО колись, коли це дозволять відповідні умови, дає Росії деяку надію на виснаження України”.

“Натомість завдання Латвії полягатиме в ще сильнішій боротьбі за постачання зброї та боєприпасів, що вже не так просто, як було на початку”, – наголосив президент Латвії.

Він також зауважив, що деякі держави НАТО “надули губи” на адресу країн Балтії і запитують, “чому ми такі гучні. Але ми продовжимо бути такими”.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.