Країни Балтії та Польща хочуть отримати кошти ЄС для зміцнення кордону з РФ
Джерело: Euronews
Естонія, Латвія, Литва та Польща шукатимуть фінансування ЄС для будівництва мережі бункерів, загороджень, розподільних ліній і військових складів уздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю, повідомила Естонія.
Три країни Балтії, які є членами НАТО, спочатку оголосили про план “Балтійської лінії оборони” в січні. Потім у травні Польща оголосила про подібний проєкт під назвою “Східний щит” з метою зміцнення своїх кордонів з російським ексклавом Калінінградом і Білоруссю.
“Потреба в (Балтійській) лінії оборони зумовлена ситуацією з безпекою та підтримує нову концепцію передової оборони НАТО”, — сказав у заяві міністр оборони Естонії Ханно Певкур, додавши, що “надзвичайно важливо координувати наші дії з Польщею”.
Міністри оборони чотирьох європейських країн, розташованих на східному фланзі НАТО, зустрілися в південно-східному латвійському місті Даугавпілс у п’ятницю, щоб обговорити фінансування проєкту.
Вони не уточнили, скільки фінансової допомоги вони шукатимуть для з Брюсселя, але відзначили у спільній заяві, що “війна Росії проти України показала, що створення фізичних перешкод на відкритій місцевості без природного захисного прикриття є першорядним навіть у технологічному плані”.
Міністри заявили, що зовнішні загрози на балтійсько-польському кордоні зростають, а нарощування укріплень уздовж кордону з Росією та Білоруссю “залишається пріоритетним завданням, сприяючи нашій обіцянці захищати кожен дюйм території (НАТО)”.
Лінія оборони виключає берегову оборону на Балтійському морі, яка є спільною для чотирьох країн.
- Війна РФ із країнами Балтії може розпочатися під приводом повстання поляків у Білорусі, вважає австрійський політолог Густав Грессель.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.