Країни Євросоюзу ведуть переговори щодо постачання газу через Україну після 2024 року — ЗМІ

Джерело: Bloomberg

Європейські чиновники обговорюють можливість продовження постачання газу через український трубопровід після закінчення транзитного контракту між “Нафтогазом” і “Газпромом”.

Представники європейських урядів і компаній проводять переговори з українськими колегами щодо забезпечення постачання газу в наступному році. Один із запропонованих варіантів передбачає купівлю та закачування азербайджанського газу в російські трубопроводи для доставки в Європу. Це дозволило б ЄС уникнути прямих закупівель російського газу.

Як повідомляє Bloomberg, ця ідея має підтримку з боку України, яка отримає значні доходи від транзиту, особливо важливі для економіки країни, що постраждала від війни. Водночас є ризики, що непрацюючі трубопроводи можуть стати військовими цілями або потребуватимуть дорогого відновлення.

Голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов заявив Bloomberg, що Україна планує використовувати свою інфраструктуру для транзиту та зберігання газу. Він виключив співпрацю з “Газпромом”, бо вважає, що постачання газу з Азербайджану є перспективним варіантом.

Переговори перебувають на початковій стадії, і рішення очікуються до кінця року, коли наближається зима, що підвищує тиск. Деталі угоди ще потребують уточнення, і не зрозуміло, чи буде вона укладена. Військові дії також можуть вплинути на переговори.

До обговорень долучився Uniper SE, німецький газовий гігант, націоналізований через енергетичну кризу. Словаччина, одна з країн, яка може виграти від угоди. Її уряд вже обговорює можливість імпорту азербайджанського газу, частина якого залишиться в країні, а частина піде до інших європейських держав.

Попри спроби Європи обмежити залежність від російського газу, Росія продовжує постачати близько 15 мільярдів кубометрів газу щороку, головним чином у Словаччину та Австрію. В той самий час Європейська комісія вважає, що блок зможе витримати припинення російського транзиту через Україну, покладаючись на альтернативних постачальників і реалізуючи свої кліматичні плани.

Деякі країни ЄС налаштовані менш оптимістично і побоюються повторення енергетичної кризи. Це відповідає інтересам України, яка намагається забезпечити роботу своєї газотранспортної системи, оскільки без замовників вона зазнає збитків.

Транзитний контракт між “Нафтогазом” та “Газпромом” діє з кінця 2019 року і завершується через п’ять років. Українська влада неодноразово заявляла, що не планує його продовжувати.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.