Кремль фінансує російську пропаганду у країнах ЄС через «правозахисний» державний фонд

Джерело: The Guardian

Витік внутрішніх документів розкрив діяльність Російського державного фонду правового захисту в ЄС. Як стало відомо, фонд, який за заявами європейських спецслужб і аналітиків, фактично є інструментом впливу Кремля, функціонує в 48 країнах Європи та світу.

За внутрішніми документами Фонду підтримки та захисту прав земляків закордоном, свідчать, що фонд фінансує пропагандистські сайти, орієнтовані на європейців. Він допомагав оплачувати захист засудженого торговця зброєю Віктора Бута та вбивці Вадима Красікова.

Документи також вказують на те, що фонд витратив сотні тисяч євро на підтримку кількох сайтів, які нібито боролися з “русофобією” та сприяли “захисту російської мови” в Європі. Також установа фінансувала маргінальні видання по всій Європі.

Один із сайтів, “Голос”, привертав до себе увагу через свою критику українського уряду, зокрема президента Володимира Зеленського. Згідно з внутрішніми документами, “Правфонд” фінансував діяльність “Голосу”, однак, представник видання заперечив такі звинувачення. За його словами, сайт не має жодних зв’язків з російською державою.

Також виявилося, що “Правфонд” фінансував інший сайт — “Euromore”, який спеціалізується на викриванні загроз росіянам у Європі.

Документи також свідчать про участь колишніх офіцерів розвідки у керівництві фонду. Ці факти викликали обурення в країнах, де діє “Правфонд”, особливо в контексті майбутніх виборів до Європейського парламенту.

Представники “Правфонду” не відповіли на запити на коментар.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.