Кремль використовує міжнародні суди для політичного тиску на країни Балтії – розвідка
Джерело: СЗРУ з посиланням на звіт SAB
Бюро захисту конституції Латвії попередило про новий напрям гібридної агресії з боку Росії, пов’язаний з використанням міжнародних судових механізмів як інструменту політичного тиску.
У щорічному звіті про загрози національній безпеці відомство окремо виділило тактику так званої юридичної війни (lawfare) проти країн Балтії.
Зокрема Москва вже підготувала позов до Міжнародного суду ООН проти Латвії, Литви та Естонії. Формальний привід – звинувачення у переслідуванні російськомовного населення та порушенні Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації. У СЗРУ пояснили, що так Кремль використовує мову прав людини для просування власних пропагандистських наративів і створення формальних підстав для подальшої конфронтації із Заходом.
Паралельно РФ може задіяти Європейський суд з прав людини, міжнародні інвестиційні та комерційні арбітражі, а також позови від імені компаній, що потрапили під санкції або втратили активи.
За оцінкою SAB, Кремль системно нарощує юридичні спроможності. Формується централізована система моніторингу міжнародних процесів, зростає кількість фахівців з міжнародного права й арбітражу, просуваються “свої” до міжнародних судових інституцій. Окремий напрям – підтримка лояльних суддів на національному і міжнародному рівнях. Навіть часткові перемоги в судах Москва планує активно використовувати в пропагандистських цілях – для дискредитації Заходу і нагнітання антизахідних настроїв.
Своєю чергою, країни Балтії посилюють моніторинг можливих юридичних ініціатив Москви й формують міжвідомчі групи для підготовки правових контраргументів. Пріоритетні ділянки оборони – мовна політика, питання громадянства та захист прав меншин: саме ці теми найбільш вразливі для судових атак з боку Росії.
- Головнокомандувач Збройних сил Латвії Каспарс Пуданс вважає, що Росія накопичила значний досвід у використанні безпілотників під час війни, що дає їй перевагу над країнами НАТО.
- Мережа компаній з Латвії, Литви та Естонії постачала пальне танкерам російського “тіньового флоту”.
- Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїй книзі написав, що готовий був вивести війська Альянсу з країн Балтії після перемовин з Росією.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково