Кремль застеріг Молдову від «спроб зробити з Росії ворога»

Джерело: росЗМІ

Молдову не чекає “нічого доброго”, якщо вона продовжить курс на протистояння з Росією заради розвитку відносин із Європою, заявив прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков. Так він зреагував на нову воєнну стратегію республіки, у якій Росію назвали “головною загрозою”.

Пєсков зазначив, що у Кремлі вважають ухвалення документа продовженням “конфронтаційної лінії” Кишинева щодо Москви.

Нинішнє керівництво Молдови, з нашого погляду, робить серйозну помилку. Вони вважають, що курс на побудову відносин із Європою означає повну антагонізацію Росії. Цю помилку вже одна держава зробила. Нічого хорошого це їй не дало, – додав Пєсков.

8 жовтня уряд Молдови затвердив нову воєнну стратегію до 2035 року. Серед визначених у документі “військових ризиків і загроз національній безпеці” особлива увага приділяється війні Росії проти України. Кишинів висловив занепокоєння можливістю створення “сухопутного коридору” до своїх кордонів і допустив “поширення бойових дій” на територію республіки. Ще однією загрозою названо присутність близько тисячі російських так званих “миротворців” у Придністров’ї.

У зв’язку з цим влада вирішила збільшити чисельність національної армії на третину та підвищити оборонні витрати до 1% ВВП. Нова воєнна стратегія також передбачає перехід на стандарти НАТО. Крім того, у документі зазначено, що закріплений у Конституції нейтралітет зобов’язує Молдову “вживати всіх заходів, включно з військовими, для свого захисту”, зокрема дозволяє брати участь у міжнародних навчаннях.

У вересні проєвропейська партія “Дія і солідарність” (PAS) президентки Молдови Маї Санду перемогла на парламентських виборах, набравши 50,2% голосів. Проросійський “Патріотичний блок” на чолі з експрезидентом Ігорем Додоном посів друге місце з результатом 24,17%. Після цього Кремль звинуватив Кишинів у недопуску до голосування “сотень тисяч” молдован, які проживають у Росії, оскільки для них було відкрито лише дві виборчі дільниці.

Санду, котра неодноразово звинувачувала Москву у втручанні у внутрішні справи Молдови та спробах організувати державний переворот, після виборів заявила, що Росія “продовжить свої кампанії з дезінформації”, але тепер це буде робити складніше. В ЄС привітали Санду, наголосивши, що народ Молдови обрав демократію, реформи та європейське майбутнє “попри тиск і втручання з боку РФ”.

Президент Франції Еммануель Макрон довірив управління державними фінансами 33-річному Давіду Ам’єлю, призначивши його міністром бюджету в період гострого політичного протистояння в парламенті.

Війна в Судані спричинила дипломатичну напруженість між країнами регіону після того, як президент Уганди Йовері Мусевені провів зустріч із генералом Дагло в Ентеббе. Офіційний Хартум висловив протест уряду Уганди через прийом командувача “Сил швидкого реагування” Мохамеда Хамдана Дагло, чиї дії ООН офіційно кваліфікувала як геноцид у Дарфурі.

Під тиском адміністрації Дональда Трампа нова венесуельська влада розпочала демонтаж багаторічного військового та політичного альянсу з Кубою, який десятиліттями тримав режим чавістів владі.

Правоохоронці встановили особу чоловіка, вбитого 22 лютого при спробі проникнення в Мар-а-Лаго з дробовиком: ним виявився 21-річний художник із Північної Кароліни, якого родина напередодні оголосила у розшук.

Новий витік документів Міністерства юстиції США свідчить про безпрецедентну інтеграцію британської поліції в оточення Джеффрі Епштейна: офіцери охорони принца Ендрю не лише супроводжували його, а й проживали в маєтку фінансиста.