Кремль збільшив знижку на газ для Китаю до 56%
Джерело: TMT
Знижка на російський газ, який Китай закуповує через газопровід “Сила Сибіру”, запущений сім років тому, цього року сягне безпрецедентного рівня, свідчать матеріали до законопроєкту про бюджет РФ.
Джерело: TMT
У середньому ціна “Газпрому” для китайського ринку становитиме $247,9 за тисячу кубометрів. Водночас інші клієнти компанії у далекому зарубіжжі платитимуть $562. Відтак, знижка сягне $315 за тисячу кубометрів, або 56%.
Порівняно з минулим роком розмір знижки для КНР збільшиться на 15%. Тоді Пекін закуповував газ по $240,3 за тисячу кубометрів, тоді як інші клієнти “Газпрому” платили $406,5, тобто отримував знижку у 41%.
У 2027 році, згідно з бюджетними матеріалами, Кремль продовжить продавати газ Пекіну майже за півціни: для Китаю вона становитиме $251,3 за тисячу кубометрів, що на 46% нижче, ніж за іншими закордонними постачаннями ($450).
На китайському напрямку “Газпром” отримує значно гірші умови не лише порівняно з тими, які раніше мав на європейському ринку, та й навіть порівняно з Туркменістаном, який також постачає газ до КНР, відзначає Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.
На основі даних китайської митниці він підрахував, що за туркменський газ Пекін платить на $40-60 більше за кожну тисячу кубометрів. Така ціна додатково компенсує Туркменістану витрати на транспортування газу 1800-кілометровим газопроводом через Узбекистан і Казахстан до китайського кордону.
А тим часом, російська делегація, яка у травні вирушила спільно з Путіним до Пекіна, “вперлася у стіну”, кажуть джерела WSJ: Китай фактично вимагає, щоб Москва субсидувала “Силу Сибіру-2”. Йому потрібна ціна у п’ять разів нижча за нинішню і у вісім разів нижча, ніж для інших клієнтів “Газпрому” у далекому зарубіжжі. За результатами його травневого візиту “Сила Сибіру-2” та газ не згадувалися в жодному з 42 підписаних двосторонніх документів.
До початку війни проти України цей газ закуповувала Європа, але відтоді постачання на колись ключовий закордонний ринок “Газпрому” скоротилися до мінімуму з початку 1970-х років.
Не виключено, що Китай ніколи не підпише контракт із “Газпромом”, вважає Йорг Вуттке, партнер DGA Group у Вашингтоні: у світі зараз достатньо газу, а споживання імпортного газу в КНР, як очікується, досягне піку в середині 2030-х років.
- Російська компанія “Газпром” уклала юридично обов’язкову угоду на будівництво газопроводу “Сила Сибіру 2” через Монголію до Китаю та погодилася збільшити постачання газу ще двома маршрутами.
- Російський порт Приморськ на Балтійському морі втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників.
- Найбільший російський виробник нафти, “Роснафта” заявила про зниження чистого прибутку за 2025 рік на 73% до 293 мільярдів рублів (3,60 мільярда доларів).
- Російський уряд очікує, що найближчими роками продаватиме газ Китаю приблизно на третину дешевше, ніж Європі.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.