Кушнер та Віткофф летять до Ізраїлю через суперечки щодо атак на нафтові об’єкти Ірану
Джерело: The Times of Israel.
Між США та Ізраїлем виникли серйозні розбіжності щодо стратегії ведення війни проти іранського режиму. Як повідомляє Channel 12, у вівторок до Ізраїлю мають прибути посланці президента Дональда Трампа – Стів Віткофф та Джаред Кушнер для проведення переговорів на тлі занепокоєння Вашингтона масштабами останніх атак на нафтові об’єкти Ірану.
Джерело в американських органах безпеки повідомило, що хоча Ізраїль заздалегідь попередив про наміри атакувати енергетичну інфраструктуру, реальні масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж очікував Білий дім. Американські військові готувалися до “символічного” удару, проте операція набула розмаху, який нібито здивував Пентагон.
“Ми не вважаємо, що це була гарна ідея”, – заявив високопосадовець США.
За його словами, американська сторона побоюється, що знищення об’єктів, які постачають паливо цивільному населенню Тегерана, може мати зворотний ефект. У Вашингтоні вважають, що такі дії здатні зміцнити позиції чинного іранського режиму та налаштувати громадську думку проти Ізраїлю та США.
Зі свого боку, представники ізраїльських спецслужб пояснюють атаку на паливні склади необхідністю дати Тегерану чіткий сигнал щодо неприпустимості ударів по цивільних об’єктах всередині Ізраїлю. Наразі дискусії навколо цих атак велися переважно на рівні військового командування, без чіткої політичної комунікації між урядами.
Раніше, у неділю, міністр енергетики США Кріс Райт підкреслив, що Сполучені Штати не планують обирати іранську енергетичну інфраструктуру своєю ціллю. Очікується, що візит Кушнера та Віткоффа допоможе синхронізувати дії союзників та уникнути подальшої дестабілізації в регіоні.
- Ціни на нафту вперше за чотири роки наближаються до позначки за $100 на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу. Барелі затримуються у Перській затоці через війну в Ірані.
- Світові ціни на нафту прямують до найбільшого тижневого зростання з 2022 року на тлі війни на Близькому Сході, котра спричинила серйозні перебої на енергетичних ринках і майже повністю зупинила судноплавство через Ормузьку протоку.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.