«Kyiv not Kiev» як прояв мовної війни з РФ – британська письменниця про утиски української
Джерело: Софія Сміт Ґалер/Instagram
Я вважаю, що ви майже напевно брали участь у мовній війні. І якщо ви мені не вірите, чи пам’ятаєте ви, як кілька років тому змінили те, як ви вимовляєте та пишете назву міста Київ? Раніше це було “Kiev”, чи не так? Але чи знаєте ви, чому ми це зробили? І що сталося з того часу?
Переглянути цей допис в Instagram
Ґалер відзначила, що Україна тривалий час поставала перед загрозою для своєї мови через російський лінгвоцид. І ця нинішня війна, зазначає журналістка, лише останній приклад. Вона нагадала, що протягом століть і Російська імперія, як і СРСР, впроваджували політику, спрямовану на применшення української мови та підвищення статусу російської. Політика та укази означали, що українську мову часто витісняли з суспільного життя, політики та університетів. Іноді її навіть помилково називали діалектом російської мови.
Україна здобула незалежність у 1991 році. Тож минуло лише трохи більше 30 років, як країна змогла відновитися після цього лінгвоциду. Втім тепер, наголошує Ґалер, розпочалася повномасштабна війна, у якій глава РФ Володимир Путін прагне зосередити увагу на російськомовних громадянах України, “натякаючи, що їхня розмова російською означає, що вони повинні жити на окупованій Росією території, а не те, що це є спадщиною російського лінгвістичного імперіалізму в нині суверенній країні”. Журналістка акцентувала, що нині Росія намагається витіснити українську мову всюди на окупованих територіях, аби знову нав’язати російську.
На Заході кампанія “Kyiv Not Kiev” була настільки успішною, що супермаркети перейменували те, що я з дитинства називала [котлетою] по-київськи (“Kiev”). Тепер це “Chicken Kyiv”, що відображає те, як це пишеться та вимовляється українською мовою. Ця кампанія завжди була чимось більшим, ніж просто зміною слова. Йшлося про те, щоб дати Заходу зрозуміти: багато з того, що ми чули про Україну в минулому, насправді подавалося **крізь призму Росії, а не самої України**, – зазначає Ґалер.
- Президент Франції Емманюель Макрон у четверті роковини повномасштабної війни залишив допис українською мовою.
- З вересня 2026 року українську мову включать до офіційної шкільної програми Відня як другу іноземну.
- Редакторка культурного відділу The Guardian Шарлотта Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons (“Уроки української”), присвячену мистецтву, повсякденному життю та опору в Україні в умовах війни.
Європейський Союз має намір схвалити 21-й пакет санкцій проти Росії у понеділок, 13 липня, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі. Водночас новий пакет, імовірно, ухвалять у пом’якшеному вигляді через розбіжності між країнами.
Україна відновила переговори з Польщею щодо можливого обміну польських винищувачів МіГ-29 на технології безпілотників. Про це заявив глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Влада американського штату Юта відкликала ліцензію приватної школи-інтернату Provo Canyon School, у якій, за словами Періс Гілтон, вона зазнала жорстокого поводження в підлітковому віці. Причиною рішення стали численні порушення вимог щодо безпеки та догляду за вихованцями. Заклад має припинити роботу до 6 серпня.
Дослідження показало, що серед жінок, які отримали щеплення проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) у 12-13 років, ризик померти від раку шийки матки до 30-річного віку майже дорівнює нулю. Водночас науковці попереджають, що через зниження рівня вакцинації кількість смертей від цього захворювання в майбутньому може знову зрости.
Президент Володимир Зеленський заявив про майбутні кадрові зміни в уряді та повідомив, що запропонував прем’єр-міністерці Юлії Свириденко очолити новий напрямок співпраці з одним із ключових партнерів України.