Китай, Киргизстан та Узбекистан спільно збудують залізницю до Європи в обхід Росії

Джерело: The Moscow Times

Киргизстан та Узбекистан домовилися з Китаєм про будівництво залізниці до Європи в обхід Росії. Роботи планують розпочати вже у жовтні.

Пекін, Бішкек та Ташкент обговорювали угоду щодо проєкту протягом 27 років. Сторони підписали документ 6 червня у Пекіні, а будівництво має розпочатися у жовтні. Залізнична магістраль довжиною 450–500 км стане частиною глобальної ініціативи Китаю “Один пояс – один шлях”.

Експерти зазначають, що річний обсяг вантажоперевезень досягне 15 млн тонн, а термін доставки товарів кінцевим споживачам скоротиться на сім днів. Крім того, створять сучасну транзитно-логістичну інфраструктуру, склади та термінали, — повідомив президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв.

Дорога проходитиме від Кашгара в Сіньцзян-Уйгурському автономному окрузі Китаю через Торугарт, Макмал та Джалал-Абад у Киргизстані до Андижану в Узбекистані. Далі магістраль з’єднається з дорогами інших країн Центральної Азії, звідки вантажі скеровуватимуть у Каспійське море, Туреччину та до Європи.

Раніше ми повідомляли, що Китай покращує свої дипломатичні відносини з Узбекистаном і 24 січня запропонував тіснішу співпрацю в низці проєктів, включаючи центральноазійську залізницю, яка відкриє новий торговельний шлях, оскільки вантажовідправники уникають сухопутного сполучення через Росію.

Президент Китаю Сі Цзіньпін зустрівся зі своїм узбецьким колегою Шавкатом Мірзійоєвим у Пекіні.

У КНР заявили про готовність розширити співпрацю з Узбекистаном у галузі виробництва нових електричних транспортних засобів, а також у великих проєктах, таких як фотоелектрична, вітрова та гідроенергетика.

Зокрема, Китай закликав почати роботи з будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан “якнайшвидше”, після офіційного закріплення більш тісних зв’язків з Узбекистаном.

Проєкт обговорювався з 1990-х років, але набув нового значення після того, як повномасштабне вторгнення РФ в Україну спричинило масштабні санкції проти Москви, що призвело до того, що вантажовідправники між Китаєм і Європою уникали переправлення товарів сухопутним шляхом через Росію.

У довгостроковій перспективі центральноазійський маршрут може потенційно допомогти скоротити час вантажних перевезень між Китаєм і Європою.

• Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив президенту Монголії Ухнаагійну Хурелсуху, що  Китай готовий розширити тристороннє співробітництво з Монголією та Росією, включаючи будівництво тристороннього економічного коридору.
• Згідно з даними Головного митного управління Китаю, китайсько-російська торгівля досягла 210,9 мільярда доларів протягом січня-листопада цього року, досягнувши мети, поставленої двома країнами у 2019 році на рік раніше запланованого.
• Дискусії з Пекіном стосовно російського проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, що так необхідний росіянам для заміни втраченого ринку Європи, просувається дуже повільно через зайняту Китаєм позицію.