Китай озброює Росію гелікоптерами та безпілотниками – The Telegraph

Джерело: The Telegraph

Китай озброює Росію гелікоптерами, безпілотниками, оптичними прицілами та найважливішими металами, що використовуються в оборонній промисловості, свідчить розслідування Telegraph.

Російські фірми, зокрема компанії, що потрапили під санкції та займаються виробництвом ракетних установок, бронетехніки та стратегічних бомбардувальників, отримали десятки тисяч постачань із Китаю з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Це відбувається в той момент, коли Китай, який наполягає на збереженні нейтралітету, намагається позиціювати себе як головного посередника в переговорах, спрямованих на припинення війни.

Торгівля між Китаєм і РФ цього року має перевищити 200 мільярдів доларів, що є новим рекордом, попри те, що китайський експорт в інші країни значно впав. Зокрема експорт товарів потенційного військового призначення зріс більш ніж у три рази.

Ці товари класифікуються як товари подвійного використання, тобто вони також мають цивільне призначення, що дозволяє Китаю обходити міжнародні санкції та стверджувати, що він здійснює лише законну торгівлю з Росією. Підтримка Китаю, схоже, допомагає РФ витримати санкції, що ставить під сумнів ефективність важливої ​​частини кампанії Заходу проти Москви, спрямованої на паралізування російської економіки.

Згідно з даними Molfar Global, китайська компанія Shantou Honghu Plastics спорядила до Росії 1000 дронів за два місяці до повномасштабної війни.

Також через чотири дні після початку війни, китайська компанія Hems999 постачила два гелікоптери. Інша китайська компанія Tianjin Huarong Aviation передала РФ чотири гелікоптери Airbus.

Окрім цього, китайські фірми відправили оптичні приціли більш ніж 50 російським компаніям з початку 2022 року. Імпорт цих продуктів майже подвоївся до 2,5 мільйонів доларів минулого року порівняно з попереднім.

Згідно з даними торгівлі, різко зріс російський імпорт сировини та комплектуючих, необхідних для виробництва озброєнь.

У 2022 році Китай експортував до Росії виробів із титанових сплавів на 18 мільйонів доларів, що майже вдвічі більше проти року раніше. Легкі та жаростійкі титанові сплави є основним матеріалом, який використовується для виробництва військових літаків та озброєння.

Титанові пластини та стрижні були доставлені з Китаю компанії “НПП “Старт”, розробнику пускових установок зенітних ракет, що входить до складу російського оборонного конгломерату “Ростех”.

Титанові вироби також були відправлені компанії S7 Technics, що працює над виготовленням запасних частин для літаків, щоб російські авіакомпанії могли підтримувати свій флот в робочому стані після того, як санкції припинили постачання західних компонентів для літаків Airbus і Boeing.

Китайські компанії також постачили магнієві сплави КБ “Туполєва”, що будує та підтримує обслуговування дальніх бомбардувальників, таких як Ту-95 і Ту-160М, які використовувалися для завдання ударів по Україні крилатими ракетами.

Компанії, пов’язані з виробництвом автомобілів Камаз, чиї бронетранспортери перевозять російські війська та вантажі, отримали щонайменше 520 партій вантажу з Китаю. Серед товарів – запасні частини, зварювальні апарати та лазерні верстати, які можуть бути використані для виробництва озброєння та військової техніки.

Деякі китайські фірми, такі як Wuxi Tianxing Steel і Xi’an Alpha Metal, навіть мають офіси в Москві або вебсайти компаній російською мовою, не докладаючи особливих зусиль, щоб приховати свої зв’язки з військовими, розміщуючи фотографії винищувачів та військових кораблів.

Також повідомляється, що Пекін і Москва провели таємні переговори з Іраном про постачання перхлорату амонію, хімічної сполуки, яка використовується для приведення в рух балістичних ракет – угода, якщо її буде досягнуто, ймовірно, буде прихована від офіційних торгових реєстрів.

Пекін став вирішальним рятівним кругом, навіть коли Путін зазнав остракізму на світовій арені, а західні компанії та країни припинили зв’язки з Москвою.

Китайський лідер Сі Цзіньпін кілька разів зустрічався з Путіним, зокрема й за кілька тижнів до початку війни, натомість погодився лише на одну телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським у квітні.

На початку цього року Пекін оприлюднив “заяву про мир” із 12 пунктів, у якій переформулював свою позицію та не пропонував жодних рішень щодо припинення війни.

Китай взяв участь у другому раунді мирних переговорів у Саудівській Аравії 6 серпня після того, як відмовився брати участь у першому на початку цього року. Країна досі відмовляється кваліфікувати те, що відбувається в Україні, як “вторгнення РФ”.

• відносини КНР та РФ,
• гелікоптери з КНР,
• дрони з КНР,
• експорт,
• імпорт,
• Китай,
• КНР,
• рф,
• санкції,
• товари подвійного призначення