Китай утричі збільшив закупівлю пшениці в РФ з початку року
Джерело: росЗМІ
З початку року Китай збільшив імпорт російської пшениці майже утричі — до $5,99 млн проти $2,1 млн за аналогічний період роком раніше, свідчать дані Головного митного управління КНР.
У квітні постачання пшениці з РФ не здійснювалися, тоді як у квітні 2025 року вони становили $416,3 тис.
Загалом Китай імпортував пшеницю з восьми країн. Найбільшими постачальниками були Канада ($303,2 млн), Австралія ($204,9 млн) та Аргентина ($95,1 млн). За результатами 2025 року імпорт російської пшениці до Китаю знизився до $13,8 млн проти $87,3 млн роком раніше.
Постачання російського ячменю до Китаю за січень–квітень зросли до $64 млн проти $40,4 млн роком раніше. У квітні показник збільшився до $8,9 млн з $4,1 млн проти показника минулого року. Росія посіла третє місце серед постачальників ячменю після Австралії ($995,1 млн) і Канади ($173,1 млн). Загалом Китай імпортував ячмінь із шести країн.
Постачання російської кукурудзи до Китаю за чотири місяці зросли у 2,8 раза — до $43,4 млн. У квітні вони зменшилися до $2,5 млн з $2,99 млн роком раніше. Китай імпортував кукурудзу з 15 країн. Росія посіла друге місце після Бразилії ($147,9 млн).
Росія нині може постачати до Китаю лише яру пшеницю та ячмінь. Водночас Москва домагається дозволу на експорт озимих культур.
Раніше СЗРУ повідомляла, що китайські компанії витісняють російські з ключових ринків у РФ. Російська економіка опиняється під посиленим тиском з боку нібито “дружніх” країн, які швидко займають порожні сегменти ринку, що виникли через інвестиційну паузу.
- Росія вивезла з тимчасово окупованих територій України вже 2,5 мільйони тонн пшениці нового врожаю.
- Росія з 2022 року вивезла з України близько 15 млн тонн зерна. У 2025 році окупанти планують зібрати на Луганщині приблизно 1 млн тонн зерна, здебільшого пшениці.
- Росія скасувала експортне мито на пшеницю, намагаючись пожвавити продажі після різкого падіння обсягів експорту. Це перше таке рішення з моменту запровадження мита у червні 2021 року.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.