Китай заборонив своїм автоконцернам зводити заводи у Росії
Джерело: Reuters
На нещодавній зустрічі Міністерство торгівлі Китаю попередило автовиробників країни про ризики інвестування в автомобілебудування в РФ. Китайські компанії прагнуть міжнародної експансії з метою компенсувати уповільнення зростання на внутрішньому ринку.
На зустрічі, що відбулася на початку липня, відомство наказало місцевим автовиробникам не інвестувати в Індію, посилаючись на директиву центрального уряду, “настійно не рекомендувало” інвестувати в Росію та Туреччину, і використовувало більш м’який тон, щоб акцентувати ризики при будівництві заводів в Європі та Таїланді.
Щоб знизити можливі ризики через геополітичні проблеми, посадовці рекомендували використовувати зарубіжні заводи для збірки з компонентів, доставлених з Китаю.
Російський автопром пережив катастрофічний обвал внаслідок повномасштабної війни. Через зупинку заводів іноземних виробників, які залишили Росію, випуск у 2022 році впав утричі до мінімуму з розпаду СРСР: з конвеєрів зійшло 450 000 легкових автомобілів. Через проблеми з комплектуючими навіть “АвтоВАЗ” зупинявся на кілька місяців. Тоді як у передвоєнному 2021 році на заводах компаній, які вийшли з ринку після вторгнення, було зроблено більш як 70% з 1,34 млн випущених у РФ автомобілів. Глобальним автоконцернам належало 10 з 21 автозаводу, що працював у країні, а ще шість, включаючи “АвтоВАЗ” і “Автотор”, збирали їх моделі.
- Міністр економіки Німеччини Роберт Габек попередив уряд Китаю про економічні наслідки підтримки Росії у її війні проти України.
- Китайський виробник мікросхем Advanced Micro-Fabrication Equipment Inc. (AMEC) подав позов проти Пентагону, вимагаючи виключити його з чорного списку, що забороняє вести бізнес з американськими фірмами.
- Банки Киргизстану перекривають популярний канал платежів з РФ до Китаю за санкційні товари, поскаржилися кілька імпортерів.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.