Китай зменшує попит на підсанкційну нафту з Росії та Ірану – Reuters

Джерело: Reuters

Ціни на іранську нафту вперше з квітня знизилися до рівня дисконту, тоді як премії на російську нафту також ослабли через зменшення попиту з боку китайських нафтопереробників.

Очікується, що падіння цін на іранську та російську сиру нафту у найбільшого світового покупця негативно вплине на доходи Росії та Ірану.

За даними джерел, партії іранської нафти Iranian Light нині пропонуються з дисконтом 50 центів – 1 долар за барель для постачання в китайську провінцію Шаньдун. Раніше іранський сорт торгувався з премією 1–2 долари.

Шаньдун є центром роботи незалежних нафтопереробних заводів, які є основними споживачами підсанкційної нафти.

Також знизилися премії на російську нафту ESPO — до близько 3–4 доларів за барель для червневих постачань проти 4–5 доларів місяцем раніше.

Аналітики пояснюють, що попит з боку китайських незалежних НПЗ слабшає навіть за умов обмеженої пропозиції, оскільки високі ціни призводять до збитків і змушують скорочувати закупівлі та переробку.

У травні імпорт іранської нафти до Китаю знизився до 1,10 млн барелів на добу — мінімуму з січня 2025 року. Тоді як імпорт російської нафти становив 1,04 млн барелів на добу — найнижчий рівень з серпня.

Доходи Кремля

Зауважимо, конфлікт на Близькому Сході призвів до різкого збагачення російського бюджету. Доходи Росії від ключового нафтового податку у квітні зростуть до 9 мільярдів доларів. Це фактично вдвічі більше за березневі показники, що стало наслідком кризи, спровокованої ударами США та Ізраїлю по Ірану.

Додамо, податкові надходження Росії від нафти і газу, котрі становлять близько п’ятої частини загальних доходів російського бюджету, у травні зросли на 32,4% – до 678,9 мільярда рублів (9,3 мільярда доларів), завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною на Близькому Сході.
Водночас нині Росія відвантажує найбільший обсяг нафти з початку повномасштабного вторгнення в Україну, оскільки рекордні атаки ЗСУ на нафтопереробні заводи витісняють усе більше барелів на світовий ринок. З початку року постачання Москви становлять 3,46 млн барелів на добу. Це на 120 000 барелів на добу більше показника 2025 року та вище середньорічних значень з 2022 року.

Потоки відновилися після раннього спаду, спричиненого ударами по ключових експортних об’єктах у Чорному та Балтійському морях. Українські атаки на НПЗ встановили рекорд у травні, опустивши обсяги переробки до 16-річного мінімуму та змусивши Москву заборонити експорт авіаційного пального на додаток до раніше заблокованих продажів бензину. Це, своєю чергою, збільшує обсяг нафти, доступної для відправки за кордон.

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що країні потрібні високотехнологічні дрони-перехоплювачі після численних інцидентів із російськими безпілотниками. Для цього, за її словами, Кишинів має змінити законодавство й розвивати оборонну промисловість.

Дональд Трамп заявив, що США не розморожуватимуть іранські активи й не скасовуватимуть санкції до укладення мирної угоди. За його словами, послаблення можливі лише після того, як Тегеран покаже готовність виконувати домовленості.

Австралійський лікар і дослідник Річард Скольєр помер у 59 років після трьох років боротьби з агресивною пухлиною мозку. Він став першим пацієнтом із гліобластомою, який пройшов експериментальне лікування, засноване на його ж наукових проривах у терапії меланоми.

Адміністрація Трампа може спробувати обійти Лондон у питанні майбутнього островів Чагос. У Вашингтоні розглядають сценарій прямої угоди з Маврикієм, якщо острови отримають суверенний статус.

Дональд Трамп в інтерв’ю NBC заперечив, що під час кампанії обіцяв не починати нових війн. Він заявив, що конфлікт з Іраном не є “нескінченною війною” і що США не можуть дозволити Тегерану отримати ядерну зброю.