Китай звинуватив Японію у використанні критики Пекіна для нарощування озброєнь

Джерело: Bloomberg.

Китай заявив, що критика китайського оборонного бюджету з боку Японії має на меті виправдати посилення її власних військових можливостей. Так у Міністерстві закордонних справ Китаю відреагували на слова японського міністра оборони Сіндзіро Коїдзумі про сумніви щодо точності оприлюднених КНР даних.

У китайському зовнішньополітичному відомстві назвали твердження японського посадовця такими, що не відповідають дійсності, містять численні недоліки та можуть вводити міжнародну спільноту в оману.

“Китай уже оприлюднив детальну інформацію. Обсяг, структура та використання його оборонного бюджету є відкритими й прозорими, тому підстав для критики немає”, – заявили в міністерстві.

Сіндзіро Коїдзумі порушив це питання у своєму першому інтерв’ю іноземному виданню після призначення міністром оборони. Він також запевнив, що Японія відкрито інформуватиме про фінансування нових способів ведення війни, зокрема використання дронів і штучного інтелекту.

Суперечка виникла на тлі прискореного переозброєння Японії. У поточному фінансовому році її військові та пов’язані з обороною видатки мають становити близько 10,6 трлн єн, або 66,1 млрд доларів. Це менш чверті офіційного оборонного бюджету Китаю.

У 2022 році Токіо відмовився від неформального обмеження, за яким на оборону витрачали не більше 1% валового внутрішнього продукту. Японський уряд поставив за мету довести цей показник до 2% ВВП до 2027 року, хоча нинішні видатки поки залишаються нижчими від запланованого рівня.

Сполучені Штати водночас закликають Японію збільшити оборонні витрати ще більше, до 3,5% ВВП, як і інших американських союзників.

Китайське МЗС розкритикувало розширення прав Японії на колективну самооборону, створення ракетних систем середньої та великої дальності, а також послаблення правил експорту озброєнь. У Пекіні стверджують, що праві політичні сили прискорюють “ремілітаризацію” Японії та сприяють формуванню “нового мілітаризму”, який може загрожувати миру і стабільності в регіоні.

Адміністрація президента США Дональда Трампа очікує, що в межах так званого «енергетичного перемир’я» Україна та Росія взаємно припинять удари по нафтопереробних заводах. Водночас Трамп, за даними джерел, обурений українськими атаками на російську нафтову інфраструктуру, оскільки вважає, що вони сприяють зростанню цін на пальне у США.

Єврокомісія планує у січні 2027 року подати нові обмеження на видачу віз громадянам Росії. Заходи розробляються на тлі побоювань щодо диверсій та інших гібридних атак з боку Москви.

Внаслідок атаки російських дронів на Івано-Франківськ загинули троє військовослужбовців. Ворожий удар пошкодив цивільні об’єкти.

Рівень води в Боденському озері на кордоні зі Швейцарією опустився приблизно до 2,5 метра — більш ніж на метр нижче за звичайний показник для початку жовтня.

Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти 70 громадян Росії, причетних до виробництва балістичних ракет «Іскандер-М» і «Циркон».