Києво-Печерська Лавра переходить на використання новоюліанського календаря
Джерело: виконувач обовʼязків намісника Лаври архімандрит Авраамій/Facebook
У Києво-Печерській Лаврі погодили перехід на новоюліанський календар слідом за Православною церквою України.
Виконувач обовʼязків намісника Лаври архімандрит Авраамій уточнив, що Лавра почне використовувати новоюліанський календар з початком Різдвяного посту — з 15 листопада.
На численні прохання парафіян Києво-Печерської Лаври, з благословення Священноархімандрита Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, з 15 листопада (початок Різдвяного посту) Лавра переходить на використання новоюліанського календаря, який є основним для нашої Помісної Церкви.
Православна Церква України перейшла на новий календарний стиль з 1 вересня.
Зауважимо, Верховна Рада України змінила дати державних свят, відтепер Різдво Христове святкуватиметься 25 грудня.
- Наприкінці червня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про застосування англійської мови в Україні та про зміну дати трьох святкових днів.
- 19 жовтня Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією.
- Український журналіст, блогер, публіцист та громадсько-політичний діяч, співзасновник партії “Демократична Сокира” Віктор Трегубов прокоментував ухвалення Верховною Радою законопроєкту №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.