Київ увійшов у метеорологічне літо на тиждень раніше
Джерело: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського/Facebook
Сталий перехід середньодобової температури повітря у Києві через +15,0°С в бік її підвищення відбувся 4 травня, що знаменує початок метеорологічного літа у столиці.
Отже метеорологічна весна, яка почалася 23 лютого і тривала 70 днів, закінчилась. Її тривалість збіглася з кліматичною нормою, відзначили фахівці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.
У повідомленні зауважили, що цьогорічне метеорологічне літо завітало до Києва на тиждень раніше середньобагаторічних показників.
Тоді як за 146 років спостережень метеорологічне літо розпочиналось найраніше – 22 квітня 1996 року, а найпізніше – 7 червня у 1990, 2001 роках.
Тим часом, денні максимуми в деяких областях знову побили свої попередні історичні рекордні значення 5 травня.

Український гідрометеорологічний центр
- Синоптики Укргідрометцентру опублікували коротку кліматичну характеристику на травень 2026 року.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.